ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 лютого 2020 року м. Київ № 826/12592/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., при секретарі судових засідань Перегудовій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі та клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
за участю:
представника відповідача: Плющ Я.В.
Постановою Верховного Суду від 09.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2017 та постанову ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 14 серпня 2014 року №155/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контролю за правильністю призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з 14 серпня 2014 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними дій управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва при створенні «комісії по трудовим спорам», проведенні засідань «комісії» 06 червня 2014 року, 12 червня 2014 року та скасування рішень комісії від 06 червня 2014 року, 12 червня 2014 року, а також зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва внести відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1 відмовлено.
Адміністративну справу № 826/12592/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з розподілом його помісячно за весь період з урахуванням щомісячної індексації заробітної плати, а також відкоригувати індивідуальні відомості позивача про застраховану особу (дані системи персоніфікованого обліку) шляхом внесення до них змін з урахуванням виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу помісячно з індексацією направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 адміністративну справу № 826/12592/14 прийняв до провадження суддя Келеберда В.І., розгляд справи вирішено здійснювати одноособово в порядку письмового провадження.
25 листопада 2019 року надійшли заяви позивача про забезпечення доказів шляхом визнання позивача державним службовцем та присвоєння йому шостого рангу державного рангу.
З метою розгляду даної заяви та у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, було призначено судове засідання на 10.02.2020.
10 лютого 2020 позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів, а саме положення про преміювання та колективний договір, що діють у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві на час розгляну справи, інформацію про загальну кількість та повний перелік головних спеціалістів із зазначенням їх прізвищ, ім'я, по батькові та підрозділу, у якому працює головний спеціаліст, його стажу державної служби та присвоєного рангу, середньої заробітної плати, штатний розпис із зазначенням вакантних посад.
10 лютого 2020 року у судове засідання з'явився представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, який проти задоволення клопотань заперечував. Позивач до суду не з'явились про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 10.02.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, роз'яснено зміст та порядок оскарження ухвали.
Суд, за наслідком розгляду заяв про забезпечення доказів, вважає, що вони не підлягають задоволенню, одночасно суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача доказів зазначених у клопотанні позивача про витребування доказів з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Згідно з частиною першою статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею (частина перша статті 117 КАС України).
Разом з тим, частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною третьої статті 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до приписів частин сьомої - дев'ятої статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, оскільки позивачем не наведено обставин щодо можливості втрати певного доказу або обставин, у зв'язку з якими стане неможливо або утруднено подати певний доказ до суду, водночас з метою забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, з урахуванням відповідного клопотання позивача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про витребування доказів.
Більш того, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України.
Згідно із частиною п'ятою статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Враховуючи, що касаційним судом справу направлено на новий розгляд у частині позовних вимог про зобов'язання виплатити позивачу середній заробіток за період вимушеного прогулу, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача довідку про отриманні доходи позивачем за останні два календарні місяці перед звільнення з власної ініціативи.
Керуючись вимогами ст. ст. 9, 77, 79, 80, 114, 115, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі.
2. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
3. Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві:
- належним чином завірену копію положення про преміювання у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві, що діє на час розгляду справи;
- належним чином завірену копію колективного договору Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що діє на час розгляду справи;
- інформацію про загальну кількість та повний перелік головних спеціалістів із зазначенням їх прізвищ, ім'я, по батькові та підрозділу, у якому працює головний спеціаліст, його стажу державної служби та присвоєного рангу, середньої заробітної плати;
- належним чином завірену копію штатного розпису із зазначенням вакантних посад;
- довідку про отриманні доходи позивачем за останні два календарні місяці перед звільненням.
4. Витребуванні докази надати до суду у десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.02.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені статями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суддя В.І. Келеберда