ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 лютого 2020 року м. Київ № 640/1232/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М. розглянувши заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління Держпраці у Київській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТД/ФС-683 від 10.12.2019 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
13 лютого 2020 представником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просив:
заборонити Дарницькому районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва (02099, м. Київ, вул. Костянтина Заслона, 16, Код СДРПОУ 34968768) вчиняти будь-які виконавчі дії, щодо виконання Постанови про накладання штрафу №ТД/ФС-683 від 10.12.2019 p., яка видана Головним управлінням Держпраці у Київській області.
зупинити виконавче провадження ВП №61121296, яке було відкрите Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва (02099, м. Київ. вул. Костянтина Заслона, 16, Код ЄДРПОУ 34968768) на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 10.12.2019 за № ТД/ФС- 683.
Вказана заява обґрунтована тим, що, зокрема, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, та у разі не сплати - стягується органами державної виконавчої служби. Даним Порядком, як зазначає заявник, не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.
Позивач зазначає, що 10 лютого 2020 року Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 10.12.2019 №ТД/ФС-683 про накладення штрафу, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №61121296 та постанова про арешт коштів боржника. В рамках даного виконавчого провадження накладено арешт на грошові кошти позивача, що містилися на відкритих банківських рахунках в Акціонерному Товаристві Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"' та в Акціонерному товаристві "Універсал Банк".
На думку позивача, оскільки сам факт відкриття провадження у вищезазначеній справі та розгляд справи судом не зупиняє виконання оскаржуваної постанови, невжиття заходів забезпечення позову, унеможливить виконати рішення суду, у разі задоволення позову, зокрема, його виконання втратить актуальність, беручи до уваги те, що щодо стягнення суми штрафу позивача будуть вже вчинені відповідачем в примусовому порядку.
Тобто, не вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За таких обставин, позивач вважає, що є всі підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду його законним правам та інтересам.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 цього Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) виключено;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вказано вище, заявник просить: заборонити Дарницькому районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Києва вчиняти будь-які виконавчі дії, щодо оскаржуваної постанови та зупинити виконавче провадження ВП №61121296, яке було відкрите її підставі.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано існуванням очевидної небезпеки заподіяння до ухвалення рішення в даній справі шкоди правам та інтересам позивача.
В підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем надано лише копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2020 року № 61121296 та про арешт коштів боржника від 10.02.2020 року.
У той же час, позивачем інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, надано не було, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що прийняття Головним управлінням Держпраці у Київській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 24.12.2019 № КВ2090/1777/АВ/СПТД/ФС-713 само по собі не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а повернення суми сплаченого штрафу є можливим у випадку задоволення позову відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.
Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим підстави для задоволення його клопотання відсутні.
Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя І.М. Погрібніченко