ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
13 лютого 2020 року м. Київ№ 640/7824/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шевченко Н. М.,
за участі секретаря судового засідання - Поліщук О. М.,
розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного агентства лісових ресурсів України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування висновків,
за участі учасників справи:
представників відповідача - Білоуса О. В., Чикирис К. А., Чорної Ю. О.,
Державне агентство лісових ресурсів України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної аудиторської служби України, у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати висновки Зведеної довідки від 10.10.2018 № 07-21/3, що вказані пунктами 1, 5, 7, 8 глави «Висновки».
Позовна вимога вмотивована тим, що висновки Зведеної довідки здійснені із порушенням вимог нормативно-правових актів.
У судовому засіданні представники відповідача заявили клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що оскаржувана зведена довідка не створює жодних наслідків для позивача. Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання повторно не з'явився.
Представник позивача не прибув у судове засідання 22.01.2020, подавши клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволене.
У судове засідання 13.02.2020 представник позивача повторно не з'явився, обгрунтовуючи свою відсутність необхідністю виклику свідків для допиту за поданим клопотанням. Згадана позивачем підстава не визнана судом поважною, а відсутність представника у судовому засіданні без поважних причин не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
Державне агентство лісових ресурсів України є юридичною особою публічного права, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
Вирішуючи питання щодо належності даного спору до оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;
Зведена довідка від 10.10.2018 № 07-21/3 не має ознак нормативно-правового акту, оскільки не встановлює загальних правил регулювання щодо будь-яких відносин. Дана довідка також не кваліфікується як індивідуальний акт, так як не створює жодних наслідків для визначеного кола осіб, зокрема, позивача, та не має визначеної сфери дії, поміж іншого, у часі.
Таким чином, даний спір не підпадає під категорію спорів юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Стосовно спорів між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень слід зазначити наступне.
У розумінні КАС України владна управлінська функція тлумачиться як діяльність суб'єкта владних повноважень з виконання покладених на нього завдань.
Спори з приводу реалізації компетенції суб'єктами владних повноважень допускаються за необхідності розмежування компетенцій двох та більше суб'єктів владних повноважень, завданнями яких є регулювання подібних або суміжних відносин. Дана категорія спорів віднесена до юрисдикції адміністративних судів з метою запобігання дублюванню або втручанню у діяльність одного суб'єкта владних повноважень іншим.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (Положення № 43).
Відповідно до п. 1 Положення № 43 державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг (п. 3 Положення № 43).
Згідно з п. 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України № 886 від 30.06.2006 затверджено Порядок проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади.
Із наведеного убачається, що проведення перевірок, результати якої викладені у зведеній довідці від 10.10.2018 № 07-21/3 належить до виключної компетенції Держаудитслужби та здійснюється на виконання основних завдань останньої шляхом створення робочої групи, діяльність якої чітко регламентується порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.
Проаналізувавши подану позовну заяву, додані до неї матеріали та нормативно-правові акти, якими регламентується діяльність позивача та відповідача, звертаючи увагу на вищенаведене, спір про розмежування компетенції Державного агентства лісових ресурсів України та Державної аудиторської служби України виключається.
Таким чином, оскаржувана зведена довідка від 10.10.2018 № 07-21/3 не породжує для позивача жодних прав та обов'язків, що відповідно не надає позивачу права на захист, а саме: права на звернення до суду із цим адміністративним позовом.
Слід також звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18 та від 27.02.2019 у справі № 9901/798/18, відповідно до якої поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому суд першої інстанції правомірно не роз'яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом.
За таких обставин, оскільки спір не підпадає під ознаки оскарження акта індивідуальної дії або розмежування компетенції суб'єкта владних повноважень, а також жодного іншого спору, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд дійшов до висновку, що дану справу не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і у судовому порядку в будь-якому із судів загальної юрисдикції України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що провадження у даній справі слід закрити.
Керуючись статтями 238, 239, 241- 243, 248, 250, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Провадження у справі за позовом Державного агентства лісових ресурсів до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними та скасування висновків закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко
Повний текст ухвали складено 18.02.2020.