ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
18 лютого 2020 року м. Київ № 640/1062/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Громадської ради доброчесності
про визнання протиправним та скасування висновку,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Громадської ради доброчесності (03109, м. Київ, вул. генерала Шаповала, 9), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва Шумейко Олени Ігорівни критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженої рішенням Громадської ради доброчесності від 17.06.2019 у вигляді проколу електронного голосування.
Підставою для звернення до суду є те, що позивач вважає висновок ГРД необґрунтованим та безпідставним, прийнятим без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.
Позов зареєстрований канцелярією суду 16.01.2019, підтвердженням чого є штамп вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, ухвалою суду від 20.01.2020 звернута увагу позивача на пропущенням позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України та запропоновано позивачу надати суду, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Так, обставини, що зумовлювали звернення до суду виникли, починаючи з отримання позивачем 18.06.2019 висновку про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва Шумейко Олени Ігорівни критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженої рішенням Громадської ради доброчесності від 17.06.2019 у вигляді проколу електронного голосування. Про наведене йдеться у позовній заяві, зареєстрованій у грудні 2019 за № 640/25853/19, яку ухвалою судді ОАС м. Києва Добрянської Я.І. повернуто позивачу.
05.02.2020, на виконання вимог вищенаведеної ухвали від позивача на усунення недоліків позовної заяви надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач просить суд поновити їй строк звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що у зв'язку з підготовкою документів до участі у конкурсі на зайняття вакантних посад в апеляційному суді, 24.09.2019 позивач подала декларації кандидата на посаду щодо майна до Єдиного державного реєстру декларацій. Додає, що в той же день позивач отримала на свою електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 лист-підтвердження такої декларації.
Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що вказана електрона скринька використовується позивачем лише з метою, пов'язаною із здійсненням судочинства, виконанням обов'язків щодо подачі декларації, тощо, а тому позивач вказану скриньку регулярно не перевіряє.
Наголошує на тому, що перевіривши скриньку, позивач раптово для себе з'ясувала, що ОСОБА_3 , який був помічником члена ВККСУ ОСОБА_4 , надіслав лист «Висновки та рішення ГРД», в якому містилися два файли.
Позивач зазначає, що вказаний лист потрапив до папки «спам», тому був знайдений позивачем лише у вересні 2019 року, на відміну тверджень у позовній заяві, поданій у грудні 2019 року.
Додає, що при відкритті файлу « 2019.06.18» Шумейко_висновок», висвітлюється повідомлення «Неправильний файл об'єкта безпеки об'єкта відкритого ключа. Цей файл не може бути використаним як: PKCS#7».
Позивач акцентує увагу на тому, що відповідно до Порядку розгляду Комісією висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, затвердженого рішенням ВККСУ від 13.10.2016 № 81/за-16, суддя має бути ознайомлений ГРД з інформацією, що може свідчити про невідповідність його критеріям професійної етики та доброчесності або висновком, та має право надати ГРД відповідні пояснення. Відтак, на думку позивача, законодавцем передбачено єдиний спосіб ознайомлення судді з висновком ГРД, а саме: зобов'язано здійснювати таке ознайомлення, у тому числі з метою дотримання права судді надати відповідні пояснення.
Відтак, позивач наголошує на тому, що отримання висновку ГРД на електронну скриньку від помічника члена ВККСУ не є способом ознайомлення позивача з таким висновком, що встановлений законом, та відповідно не може вважатися початком строку, з якого позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Позивач звертає увагу суду, що зважаючи на те, що один з двох отриманих файлів мав невірний формат та не відкривався, зміст його залишився невідомим до ознайомлення позивача з суддівським досьє 09.01.2020.
Також зазначає, що під час підготовки адміністративного позову, поданого позивачем у грудні 2019 року, був використаний висновок ГРД, розміщений на її сайті. Натомість після звернення з адміністративним позовом, до позивача надійшла інформація, що висновки ГРД, розміщені на сайті, можуть не співпадати з висновками, що надсилаються до ВККСУ, а через кілька днів такий висновок ГРД було видалено з сайту, з огляду на що позивач вирішила ознайомитись з суддівським досьє та відмовитись від поданого у грудні позову, за результатами ознайомлення з яким, позивач з'ясувала, що висновок ГРД, який був розміщений на сайті та відповідно надісланий позивачу на електронну скриньку, був неповним.
Відтак, позивач просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, викладені позивачем у заяві щодо поновлення строку звернення до суду обставини, свідчать про намір позивача ввести суд в оману та не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, з огляду на наступне.
Так, суд зазначає, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Так, суд звертає увагу позивача на те, що при ознайомленні з позовом та даними ЄДРСР та базою «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Добрянської Я.І. від 13.01.2020 позовну заяву Шумейко О.І. до Громадської ради доброчесності про визнаття протиправним та скасування висновку про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва Шумейко Олени Ігорівни критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженої рішенням Громадської ради доброчесності від 17.06.2019 у вигляді проколу електронного голосування у справі № 640/25853/19 повернуто позивачу.
Звертаючись у грудні 2019 року («первинна позовна заява») до Окружного адміністративного суду м. Києва, у такій позовній заяві в частині дотримання строку на звернення до суду, суддя Шумейко О.І. наголосила, що 18.06.2019 на її електронну адресу від помічника члена ВККСУ ОСОБА_4 надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва Шумейко О.І. критеріям доброчесності та професійної етики.
Із змісту цієї позовної заяви вбачається, що позивач ознайомилась із змістом висновку ГРД, що і зумовило його оскарження. Зокрема, у зазначеному позові детально аналізуються висновки ГРД на наводяться доводи позивача щодо незгоди із цим висновком.
Відтак, в межах позовної заяви у справі № 640/25853/19 позивач стверджувала, що позовну заяву подано з дотримання шестимісячного строку звернення до суду.
Таким чином, зважаючи на те, що у позовній заяві, поданої в межах справи № 640/25853/19 позивач звернула увагу на те, що висновок ГРД про невідповідність судді Оболонського районного суду м. Києва Шумейко О.І. критеріям доброчесності та професійної етики отримано позивачем на електронну адресу 18.06.2019, суд дійшов висновку, що про існування такого висновку та про можливе порушення своїх прав Шумейко О.І. було відомо саме 18.06.2019.
Натомість, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 16.01.2019, тобто із пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, що є очевидним.
Суд звертає у вагу позивача на те, що строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані, з огляду на що, посилання позивача на позбавлення його доступу до правосуддя є безпідставним та необґрунтованим.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
При цьому, посилання позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що про існування вказаного висновку їй стало відомо лише у вересні 2019 року є такими, що вводять в суд в оману, оскільки у попередньому позові позивач прямо та беззастережно визначила обставини отримання 18.06.2019 висновку та ознайомлення з його текстом. При цьому, до заяви про поновлення строку на звернення до суду надано лист-роздруківку із електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1, якою підтверджується, що 18.06.2019 об 11 год. 28 хв. на електронну адресу Шумейко О.І. надійшли висновки та рішення ГРД.
Безпідставним є твердження позивача про те, що надісланий на її електрону скриньку висновок ГРД від 17.06.2019 був неповним, оскільки позивачем на підтвердження вказаних обставин не надано жодного, у розумінні ст. 73 КАС України, доказу.
Більш того, висновок у справі № 640/25853/19 та у справі № 640/1062/20 є ідентичними за змістом та формою.
Крім того, суд вважає необґрунтованим також твердження позивача про те, що після звернення у грудні 2019 року з адміністративним позовом, до позивача надійшла інформація, що висновки ГРД розміщені на сайті та надісланні до ВККСУ можуть не співпадати з висновками, що надсилаються до ВККСУ, що зумовило ознайомлення позивача з суддівським досьє, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження надходження до Шумейко О.І. такої інформації. Більш того, у заяві про поновлення строку на звернення до суду позивач не конкретизує, від кого та коли саме надійшла така інформація.
Щодо посилання позивача на те, що один з двох отриманих файлів мав невірний формат та не відкривався, зміст його залишився невідомим до ознайомлення позивача з суддівським досьє, то суд вважає такі твердження позивача такими, що спростовуються змістом попереднього позову, де позивач стверджує про інше.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати строк звернення до суду позивача дотриманим, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними, суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, а отже позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.
Позовну заяву повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .
Суддя О.А. Кармазін