ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 лютого 2020 року м. Київ № 640/286/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області із позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач до просить до набрання рішенням у справі законної сили:
- зупинити дію оскаржуваної постанови № КВ 1870/1721/АВ/ТД/ФС-677 від 03.12.2019;
- зупинити стягнення на підставі оскаржуваної постанови КВ 1870/1721/АВ/ТД/ФС-677 від 03.12.2019.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У заяві про забезпечення позову, ФОП ОСОБА_1 просить заборонити іншій особі вчиняти дії та зупинити стягнення на підставі виконавчого документа.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Таким чином, за умови презюмування або доведеності настання негативних наслідків для позивача не є підставою для застосування судом забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову представник ФОП ОСОБА_1 посилається на норми КАС України, що передбачають підстави та можливі заходи забезпечення позову. У той же час, на підтвердження обставин для задоволення поданої заяви, представник позивача згадує лише наявність постанови про відкриття виконавчого провадження № 61125368 від 05.02.2020.
Суд звертає увагу на те, що наявність відкритого виконавчого провадження саме по собі не свідчить про обставини, що унеможливлять або істотно ускладнять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та/або очевидної протиправності дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд обмежений імперативними вимогами КАС України, зокрема, стосовно необхідності належного обґрунтування такої заяви.
Зважаючи на те, що ч. 2 ст. 150 КАС України чітко встановлені підстави, за яких допускається забезпечення позову. При цьому обов'язок доведення наявності таких підстав покладається саме на особу, яка просить забезпечити позов.
Перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки позивачем (представником) не доведено жодної обставини, за яких забезпечення позову допускається.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 150- 154, 241, 243, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко