Іменем України
28.02.07 Справа №10/295-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімовій Т.М.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1;
відповідача: Литош В.О., дов. №07/1221-07 від 05.01.2007, юрисконсульт;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 14.12.2006р. у справі №10/295-пд-06
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон
про зобов'язання укласти договір,
13.11.2006 року Приватний підприємець ОСОБА_1 зввернувся до господарського суду Херсонської області із позовом до ВАТ Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про спонукання укласти договір.
Рішенням господарського суду Херсонської ї області від 14.12.2006 року у справі № 10/295-пд-06 позовні вимоги задоволені - визнано укладеним між позивачем та відповідачем Договір про постачання електричної енергії НОМЕР_1 і додатки до нього №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 6а, 7, 8, 9, 10, 11. Рішенням мотивовано приписами Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, ст.ст. 187, 188 ГК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2006 року, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, в позові відмовити.
На підставі розпорядження №595 від 27.02.2007 голови Запорізького апеляційного господарського суду справу № 10/295-пд-06 прийнято розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді: Антонік С.Г., суддів Шевченко Т.М. (доповідач), Яценко О.М.
За клопотанням представників сторін судовий процес проводився без застосування технічних засобів запису судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні 28.02.2007 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В апеляційній скарзі відповідач, в обґрунтування своїх доводів, посилається на наступні обставини :
Заявник стверджує, що господарський суд неповно з'ясував обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, безпідставно не прийняв до уваги існуючий договір на постачання електроенергії на спірний об'єкт з іншим споживачем, що, на думку відповідача, є перешкодою для укладення з позивачем спірного договору
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду законним і обґрунтованим, в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.
У відповідності до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, минулим власником зернового току, розташованого в смт. Каланчак, вул. Каховська Херсонської області, було підприємство - АТЗТ «Каланчатське». Потім, на підставі рішення Каланчацького районного суду від 01.08.2006 року та ухвали того ж суду від 27.10.2006 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання за приватним підприємцем ОСОБА_1права власності на зерновий тік, ПП Ляшенко набув право власності на об'єкт нерухомості (будівлі, споруди та обладнання) зернового току, розташованого в смт. Каланчак, вул. Каховська Херсонської області. Право власності на об'єкти нерухомості зареєстровано Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 29.08.2006 року, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру від 08.11.2006 року (а.с.11).
В жовтні 2006 року позивач, відповідно до приписів чинного законодавства, звернувся до відповідача із заявою про укладення договору на постачання електричної енергії на об'єкти зернового току, розташованого в смт. Каланчак, вул. Каховська, Херсонської області, та направив на адресу відповідача проект договору з необхідними додатками.
Як свідчать матеріали справи (а.с. 25), проект договору був узгоджений з відповідними службами ВАТ «ЕК»Херсонобленерго», але підписати Договір відповідач відмовився, посилаючись на те, що на даний час ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» має договірні стосунки на постачання електроенергії на зазначений об'єкт з іншим споживачем - підприємством АТЗТ «Каланчацьке» Каланчацького району, який має заборгованість за спожити активну електроенергію 122 292,67 грн., договір з названим підприємством не розірвано, тому відсутні підстави для укладення договору на постачання електричної енергії з новим власником.
Слід зазначити, що робота зернового току, як об'єкту, що використовується для і зберігання, переробки зерна, пов'язано із споживанням електричної енергії.
З огляду на приписи ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електроенергії можливо лише на підставі договору.
Відповідно до положень ст. 24 зазначеного Закону, Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.
Виходячи зі змісту розділу 1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (з наступними змінами), зазначені правила є обов'язковими для споживачів, замовників, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які здійснюють виробництво, передачу та постачання електричної енергії.
Відповідно до приписів пунктів 1.3, 1.5 Правил, постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії; договір укладається на основі типового договору між постачальником електричної енергії та усіма споживачами, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії.
Стаття 179 ГК України закріплює: суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (суб'єктів господарювання) електроенергією , зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).
Господарським судом встановлено і підтверджено при розгляді справи за апеляційною скаргою, що позивачем додержано передбачений приписами ст.ст. 179-181 ГК України порядок укладання договору на постачання електричної енергії, запропонована позивачем редакція спірного договору відповідає вимогам чинного законодавства, містить необхідні додатки до договору.
Обставини, з якими б закон пов'язував відмову відповідача в укладанні спірного договору з позивачем, відсутні.
Існування нерозірваного договору на постачання електричної енергії з минулим власником зернового току - АТЗТ «Каланчатське» та наявність заборгованості перед ВАТ «ЕК «Хероснобленерго» за спожиту ним електричну енергію не є визначеною законом причиною для відмови в укладенні договору на постачання електричної енергії з новим власником зернового току - ПП ОСОБА_1.
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови в укладенні спірного договору в запропонованій позивачем редакції.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, в силу закону, договору. Цивільні угоди, що укладаються суб'єктами господарських правовідносин, повинні відповідати нормам чинного законодавства і не суперечить їм.
У статті 179 ГК України закріплено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.
Обов'язковість укладення договору з ПП ОСОБА_1на постачання електричної енергії прямо випливає з перелічених вище правових норм.
Згідно зі ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
У статті 84 УПК України зазначено, що у спорі про спонукання укласти договір вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
В резолютивній частині рішення господарського суду зазначено, який саме договір, на яких умовах укладається, з посиланням на проект договору, що міститься в матеріалах справи.
Таким чином, рішення господарського суду Херсонської області відповідає нормам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги спростовані вищезазначеним.
Колегія суддів також погоджується з господарським судом стосовно розподілу судових витрат.
Витрати за апеляційної скаргою, згідно з приписами ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника апеляційної скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», м. Херсон, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 14.12.2006 року по справі №10/295-пд-06 - без змін.
Постанову оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 12.03.2007.