Провадження №2/235/82/20
Справа №235/5474/19
17 лютого 2020 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Величко О.В.
при секретарі Лебеденко В.В.
за участю представника позивача
органу опіки та піклування виконкому
Миколаївської сільської ради Федаш Д.М.
за участю відповідачки ОСОБА_1
представника третьої особи
служби у справах дітей Покровської
райдержадміністрації Пихтя С.М., Васильчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської сільської ради Покровського району до ОСОБА_1 , третя особа : служба у справах дітей Покровської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав,-
Орган опіки та піклування виконкому Миколаївської сільської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Покровської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування своїх позовних вимог вказали, що відповідач ОСОБА_1 має малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. ОСОБА_1 не працює, не має постійного місця проживання, порушує громадський порядок, помічена у зловживанні спиртними напоями. Діти навчаються в Новожеланівській школі-інтернаті, на період вихідних знаходяться вдома. ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання умов проживання. Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання родини від 13.06.2018 року, 03.08.2018 р., 24.10.2017 р., 08.07.2019 р. будинок, в якому проживає ОСОБА_1 знаходиться в незадовільному стані, відсутні умови для проживання та розвитку дітей. Рішенням Краматорського міського суду від 06.12.2018 року відповідачка позбавлена бвтьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аліменти розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів з часу подання заяви до повноліття дитини на користь органу опіки та піклування Миколаївської сільської ради.
Відповідачка не скористалась своїм правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України на подачу відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. Пояснила, що в будинку, в якому вони раніше проживали, відбулася пожежа, на теперішній час вони проживають в іншому будинку, який офіційно не належить їй на праві власності. Проживає разом з співмешканцем, неофіційно працює по найму, кожен день ходить на роботу отримує приблизно в день 120 грн. Дітей не ображає, кожну суботу забирає їх зі школи додому, де вона займається з ними: вони разом грають, малюють, гуляють, ходять з нею на роботу їй допомагати. Придбає дітям одяг, продукти харчування, готує їм їжу.
Представник третьої особи служби у справах дітей Покровської райдержадміністрації в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні. В наданих поясненнях зазначили, що діти навчаються в Новожеланівській школі-інтернаті, повністю забезпечені шкільним приладдям, одягом, взуттям, харчуванням. На період вихідних та канікул діти повністю знаходяться вдома По відношенню малолітньої дитини ОСОБА_4 мати позбавлена батьківських прав рішенням Краматорського міського суду. Згідно актів обстеження житлово-комунальних умов будинок, в якому проживає родина, знаходиться в антисанітарному стані, відсутні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. Проведена робота з родиною не призвела до позитивних результатів, на комісії з питань захисту прав дитини було розглянуто питання та прийнято рішення про доцільність позбавлення її батьківських прав стосовно дітей. Просять позбавити позивачку батьківських прав у відношенні малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Допитаний в присутності психолога ОСОБА_5 малолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що навчається в будинку-інтернаті, на вихідні приходить до мами. Домашнє завдання робить в школі, вдома грає в іграшки, які йому придбали мати з батьком, іноді їй допомагає, пере свої речі - нижню білизну, носки , цьому навчила його мати, на вихідних ходить до бабусі. Дуже любить свою мати, на днях вони разом читали з неї книжку, він допомагає їй по господарству, ходить разом з нею на роботу, вдома мати готує їм їжу. Він замається танцями. Мати йому придбає одяг, солодощі. Не бажає, щоб мати позбавили батьківських прав.
Допитана в присутності психолога ОСОБА_5 малолітня ОСОБА_2 пояснила, що навчається в будинку-інтернаті добре, середній бал -12, в суботу мати їх забирає додому, де вона допомагає матері прибиратись, зокрема готує іжу, мою посуд, ходить до своєї бабусі. Також вдома відпочиває: дивиться телевізор, грається в телефон, займається малюванням. Мати приїжджала до них в дитячий табір, але її до них не пустили. Мати їх постійно забирає зі школи-інтернату на вихідні, покупає їм з братом солодощі, одяг. Вона бажає залишитись у матері, оскільки їй в цій родині буде найкраще.
Практичний психолог ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що діти надавали пояснення в судовому засіданні добровільно, розуміли всі запитання, будь-якого впливу зі сторони суду, учасників процесу не було.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, представника третьої особи, думку малолітніх дітей, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України ( а.с. 7-10).
Діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проживають разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .( а.с. 12).
Як встановлено в судовому засіданні, будинок, по АДРЕСА_1 , внаслідок пожежі зруйновано, на теперішній час діти разом з матір'ю позивачкою по справі, та її співмешканцем, проживають по АДРЕСА_2 на території Миколаївської сільської ради .
Згідно довідки ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська» у м. Покровськ від 19.07.2019 року за № 428-01-33 ОСОБА_1 у ВСП КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорську у м. Покровськ на обліку не перебуває, знаходиться у консультативній групі ( а. с. 13).
Згідно побутової характеристики ОСОБА_1 на теперішній час мешкає в с. Завітне зі співмешканцем, постійного місця проживання не має. Має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніде не працює, порушує громадський порядок, у родині постійні сварки зі співмешканцем. Зі слів сусідів зарекомендувала себе як особа, яка вживає спиртні напої, часто дітей залишає без догляду, до сільської ради надходило звернення щодо правопорушення. ( а. с. 14).
Згідно актів обстеження житлово-комунальних умов сім'ї від 24.10.2017 р., 13.06.2018 р., 03.08.2018 р., 02.07.2019 р. в місцях проживання родини ОСОБА_1 виявлено незадовільний стан будинку, ознаки антисанітарії., не створено належних умов для виховання, проживання та розвитку дітей ( а.с. 16-18).
Згідно повідомлення Покровського ВП ГУ НПУ в Донецькій області ОСОБА_1. 26.10.2017 року, 09.08.2018 року притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов'язків ( а. с. 19).
Згідно висновку Покровської райдержадміністрації за № 01-0460-33 від 16.07.2019 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , має малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_1 не працює, не турбується про дітей, постійного місця проживання та роботи не має, на час літніх канікул діти були влаштовані до дитячого оздоровчого табору «Смарагдове містечко», мати не здійснювала заходів щодо повернення дітей. По відношенню ОСОБА_4 мати позбавлена батьківських прав рішенням Краматорського міського суду. Вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( а. с. 20,21).
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
У відповідності з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
З роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 15, в абзаці 2 п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.
Як встановлено в судовому засіданні, малолітні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 навчаються в Новожеланівській школі-інтернаті, з понеділка по п'ятницю, на суботу та неділю дітей приходить забирати додому їх мати, ОСОБА_1 , позивачка по справі.
Позивачка по справі приділяє увагу вихованню дітей, оскільки з пояснень дітей вбачається, що мати навчила їх деяким санітарно-гігієнічним нормам: діти самостійно перуть одяг, окрім того, допомагають матері по господарству.
Як пояснили малолітні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні, мати з ними займається їх розвитком :,зокрема читає книжки, грає в іграшки. Успішність у навчанні дітей добра, малолітній ОСОБА_3 займається танцями, а ОСОБА_2 займається малюванням.
Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 висловили думку щодо позбавлення їх матері батьківських прав та направлення до будинку-інтернату, зокрема заперечували проти цього, оскільки дуже бажають залишитись проживати з мамою.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно позбавлена батьківських прав у відношенні сина ОСОБА_4 . Проте, як встановлено в судовому засіданні, відповідачка взагалі не знала про існування заочного рішення суду з цього питання, оскільки до дитячого будинку, де знаходився її син, її не допускали, а коли звернулась за правовою допомогою щодо оскарження рішення, їй пояснили, що така послуга є платною та всі строки звернення на таке оскарження сплили.
Її емоційні переживання з цього приводу свідчать про її небайдуже ставлення до цього факту.
Матеріальний стан батьків, на який посилаються представник позивача та третьої особи, дійсно має значення для забезпечення дітей належними умовами для їх проживання, розвитку.
Але, враховуючи наявність у відповідачки неофіційного заробітку, факт часткового забезпечення дітей, оскільки діти за станом здоров'я навчаються у Новожеланній школі-інтернаті, висловлювання позивачки стосовно її бажання приймати участь у вихованні, свідчить про її інтерес до дітей, її небайдуже ставлення і намагання приймати участь у їх вихованні, розвитку.
Окрім того, діти дуже бажають залишитись з матір'ю, яка приділяє увагу у їх вихованні, про що висловились в судовому засіданні.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка дійсно не має постійного місця проживання, але зазначений факт не впливає на її участь у вихованні дітей.
Як встановлено судом, основна причина звернення до суду з вказаним позовом, є антисанітарній умови проживання відповідачки в займаних нею приміщеннях.
Відповідачка дійсно працює неофіційно по найму, але діти на вихідних допомагають матері по прибиранню . Окрім того, суд приймає до уваги, що будинок, в якому раніше проживала відповідачка зруйновано внаслідок пожежі, та родина вимушена облаштовуватись на новому місці проживання.
Зазначена обставина підтверджена поясненнями сторін в судовому засіданні.
Відповідачка згідно повідомлення Покровського ВП НПУ у Донецькій області дійсно притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківских обов'язків, але копії постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, як і заходів впливу, зокрема проведення профілактичної роботи з відповідачкою, суду не надано.
Так само як і не надано доказів щодо зловживання відповідачкою спиртних напоїв, або порушень громадського порядку.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, про факт зловживання відповідачкою спиртних напоїв, йому відомо зі слів сусідів, на обліку у наркологічному закладі щодо зловживання спиртними напоями відповідачка не перебуває.
Про факт залишення дітьми будинку представник позивача пояснив, що діти вбігають з будинку, коли приїжджає перевірка щодо їх стану проживання. Цей фактор також свідчить про їх усунення від спілкування з членами комісії та небажання дітей розлучатися зі своєю родиною.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Ухилення від виконання своїх обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Більше того, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року по справі № 631/2406/15ц , провадження № 61-36905св18 ).
Таким чином, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав матері, батька дитини є надзвичайним заходом сімейно-правової відповідальності, яка настає при винній поведінці батьків або одного з них, враховуючи характер спору, інтереси малолітніх дітей, відсутність передбачуваних позитивних змін в їх житті в разі позбавлення відповідачки батьківських прав та беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів винної поведінки матері, які могли б стати підставою для позбавлення її батьківських прав , суд приходить до висновку про те, що правові підстави, передбачені ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження, та в даному випадку, є передчасними.
Антисанітарні умови, на які посилається представник позивача і третьої особи, не є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, а є підставою для застосування заходів відповідного впливу та проведення відповідної профілактичної роботи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку необхідно зберегти родинний зв'язок між матір'ю та диною, тому що це буде відповідати у першу чергу інтересам дітей, думку яких враховано при прийнятті рішення, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Позовні вимоги про стягнення аліментів є похідними і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 164 СК України, Постанови Пленуму Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Покровської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено 17.02.2020 року.
Суддя: