Справа № 234/21764/19
Провадження № 2-а/234/29/20
13 лютого 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Данелюк О.М.,
за участю секретаря Антоненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №234/21764/19 за адміністративним позовом
ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
до
Інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го взводу батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та м. Слов'янськ управління патрульної поліції Донецької області Чучупалова С.І.
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
24.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го взводу батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та м. Слов'янськ управління патрульної поліції Донецької області Чучупалова С.В. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов обґрунтував тим, що 15 грудня 2019 року поліцейським Краматорського відділення поліції ГУНП в Донецькій області Чучупаловим Сергієм Ігоровичем (далі - Відповідач) відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ДПОІ8 №707937 (далі-Постанова).
Відповідно до винесеної постанови, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00грн. за ч.1 ст.126 КпАП України, а також за ч.3 ст.121 КпАП України, про що вказано нижче визначеного для цього місця у тексті постанови. Як зазначено в Постанові: «15.12.2019 року о 22 годині 00хв. в м. Краматорськ, вул. Шкільна, біля буд.№2, водій порушив п.2.3 в) ПДР України, так як не був пристебнутий ременем безпеки чим порушив п.2.3.в) ПДР України, та також не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.2.1 г) ГІДР України».
Постанова підлягає скасуванню виходячи з наступного:
15 грудня 2019 року, біля 22.00 год, позивач прямував по вул. Шкільній м. Краматорськ на автомобілі ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 . З вулиці Шкільної, він звернув у двір між вулицями Шкільна та Залізнична, і біля 1-го під'їзду, будинку АДРЕСА_2 він зупинився, так як приїхав до місця, яке було метою його поїздки.
Після зупинки, він вийшов з машини і побачив, що позаду нього зупинився службовий автомобіль поліції. До позивача підійшов відповідач і став вимагати пред'явити документи для перевірки, посилаючись на те, що він порушив Правила дорожнього руху України - керуючи автомобілем, не користувався ременем безпеки. Позивач пояснив Відповідачу, що вийшов з автомобілю і не знаходиться за кермом, і тому не користується ременем безпеки, а коли він сидів за кермом, то користувався ременем безпеки, але він не міг того бачити, так як їхав позаду. Факт користування ременями безпеки може підтвердити пасажир керованого позивачем автомобілю ОСОБА_2 , яка сиділа поруч, і бачила як він був пристебнутий ременем безпеки під час руху.
Відповідач не бачив позивача за кермом під час руху автомобілю, і тому інформація в постанові про те, що він під час руху не користувався ременем безпеки є вигаданою і ніяким чином не підтверджується. Така інформація була вказана Відповідачем навмисно, для того щоб виправдати неправомірну перевірку документів.
Відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів автострахування здійснюється підрозділами Нацполіції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП.
Непред'явлення при перевірці документів полісу автоцивілки не є підставою для складання протоколу за ч.1 ст.126 КпАП і відповідно для притягнення до адміністративної відповідальності. Така правова позиція підтримана в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2017 року і знайшла своє відображення у подальших судових рішеннях (наприклад, рішення по справах 760/15484/16-А, 196/1332/18).
Так як не було факту керування автомобілем без використання ременів безпеки, а відповідно і не було порушення позивачем Правил дорожнього руху України, враховуючи також те, що відповідач не складав протокол щодо порушень правил дорожнього руху а тому і не мав законних підстав для перевірки наявності договору автострахування, вимогу відповідача щодо надання для перевірки поліс цивільно - правової відповідальності вважає такою, що суперечить законодавству України. За невиконання цієї вимоги відповідача, він був ним притягнутий останнім до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП, що суперечить позиції Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до ч.1 ст.276 Кодексу, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення, а саме за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Позиція Конституційного Суду України з цього питання є наступною. У рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року йдеться, що словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем вчинення», які містяться у ст.258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем вчинення», застосоване у положенні ч.1 ст.276 Кодексу, за якою справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення, вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом, розглядати справу про адміністративне правопорушення. Отже Конституційний Суд України КСУ роз'яснив, що словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем вчинення» мають різне значення. Перше означає місце, де було скоєно порушення, а друге - місце, де розташоване управління патрульної поліції того населеного пункту, де було скоєно порушення. Тобто, розглядатися справа про порушення ПДР може тільки в будівлі відповідного відділу національної поліції, в даному випадку за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 25. А фактично була розглянута Відповідачем за адресою: м. Краматорськ, вул. Шкільна, буд.25, про що Відповідач особисто зазначив в тексті Постанови.
Відповідачем справа була розглянута без дотриманням вимог КУпАП, і тому, склавши постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач в черговий раз порушив вимоги діючого законодавства.
Окрім того, Відповідач при винесенні постанови не керувався жодним з допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у скоєнні правопорушення. До Постанови не додано жодного документу.
Працівник патрульної поліції не має права притягати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з'ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Так, стаття 62 Конституції України передбачає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, провину особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - та відеозйомки тощо. Відповідачем не було складено протокол про адміністративне правопорушення, не отримані від позивача письмові пояснення щодо зазначених подій, не пред'явлено жодного доказу, якими підтверджується його вина, хоча позивач на цьому не одноразово наполягав. Постанова ДП018 №707937 не містить відомості про технічний засіб, яким здійснювався фото або відеозапис, якщо запис здійснювався, як того вимагає ч.2 ст.283 КУпАП, що вказує на відсутність ведення фото або відеозапису як доказу вчинення особою правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Порядок дослідження і закріплення доказів у справах про адміністративне правопорушення регламентується нормами КУпАП, зокрема ч.2 ст.279, ст.252 КУпАП.
Приписи ч.1-3 ст.7 КУпАП визначають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Такою є також позиція Верховного Суду України в постановах від 26.04.2018р. №338/1/7 та від 30.05.2018 в адміністративному провадженні №К/9901/29775/18.
Просить суд скасувати постанову серії ДПО18 №707937 від 15.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 24.12.2019 року провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го взводу батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції Донецької області Чучупалова Сергія Ігоровича щодо складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП відкрито та призначено судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 27.01.2020 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити, наполягаючи на тому, що ніяких доказів його провини у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого відповідачами не надано.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але подав до суду відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення. Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте жодного доказу на обґрунтування своєї позиції до суду не надав. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не в автоматичному режимі серії ДПО18№707937 від 15.12.2019 року, винесеної інспектором патрульної поліції 1-ї роти 2-го взводу батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції Донецької області Чучупаловим С.І.,водій 15.12.2019 року, о 22.00 год, у м. Краматорську по вул. Шкільна, біля буд.№2 порушив п.2.3 ПДР України, так як не був пристебнутий ременем безпеки; та також не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.п.2.1 ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.121. ч.1 ст.126 КУпАП. (а.с.5).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст.6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАСУ, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Згідно до ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до п.1, 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Відповідно до ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Поліцейський ДПП як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
В судовому засіданні встановлено, що після зупинки, позивач вийшов з машини і побачив, що позаду нього зупинився службовий автомобіль поліції. До позивача підійшов відповідач і став вимагати пред'явити документи для перевірки, посилаючись на те, що він порушив Правила дорожнього руху України - керуючи автомобілем, не користувався ременем безпеки. Позивач пояснив Відповідачу, що вийшов з автомобілю і не знаходиться за кермом і тому не користується ременем безпеки, а коли він сидів за кермом, то користувався ременем безпеки, але він не міг того бачити, так як їхав позаду.
Суд приходить до висновку, що відповідач не бачив та і не міг бачити взимку, о 22 годині позивача за кермом під час руху автомобілю, і тому інформація в постанові про те, що він під час руху не користувався ременем безпеки є вигаданою і ніяким чином не підтверджується. Така інформація була вказана відповідачем надумано, для того щоб виправдати неправомірну перевірку документів.
Відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів автострахування здійснюється підрозділами Нацполіції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП.
Непред'явлення при перевірці документів полісу автоцивілки не є підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 126 КпАП і відповідно для притягнення до адміністративної відповідальності. Така правова позиція підтримана в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2017 року і знайшла своє відображення у подальших судових рішеннях (наприклад, рішення по справах 760/15484/16-А, 196/1332/18).
Суд приходить до висновку, що так як не було факту керування автомобілем без використання ременів безпеки, а відповідно і не було порушення позивачем Правил дорожнього руху України, враховуючи також те, що відповідач не складав протокол щодо порушень правил дорожнього руху а тому і не мав законних підстав для перевірки наявності договору автострахування, вимогу відповідача щодо надання для перевірки поліс цивільно - правової відповідальності вважає такою, що суперечить законодавству України. За невиконання цієї вимоги відповідача, він був ним притягнутий останнім до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, що суперечить позиції Вищого адміністративного суду України.
Під час прийняття відповідачем рішення, позивач не погоджувався з правопорушенням і наполягав на складанні адміністративного протоколу, заявляв клопотання про надання позивачу можливості скористатися юридичною допомогою і перенести розгляд справи на інший час, але відповідач проігнорував клопотання. У відповідності з розділом III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015р. за №1408/27853, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи, чи піддягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його законного представника і адвоката.
Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015р. за №1496/27941, визначено, шо коли під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорює допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП. Відповідач порушив зазначену вище Інструкцію.
Частиною 2 ст.258. КУпАП визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Зокрема протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Оскільки Відповідач не користувався засобами, що фіксують правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі а вів візуальне спостереження за рухом автомобілю, він не мав законних підстав не складати адміністративний протокол.
Окрім того у ст.283 КУпАП зазначається таке: «Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить ухвалу по справі». Отже, щоб постанова була винесена, співробітник поліції спочатку повинен розглянути адміністративну справу (вивчити докази, показання свідків, пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката).
Стаття 258 КУпАП зобов'язує патрульних поліцейських виносити постанову згідно вимог ст.283 КУпАП.
Відповідно до ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 1 частини першої ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАСУ, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин постанова серії ДПО18№707937 від 15.12.2019 року, винесена інспектором патрульної поліції 1-ї роти 2-го взводу батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції Донецької області Чучупаловим С.І.,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121. ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425грн. винесена із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Судові витрати відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.286 КАСУ, ст.38, 247, 251, 258, 268, 279, 283, КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1-ї роти 2-го взводу батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та м. Слов'янськ управління патрульної поліції Донецької області Чучупалова С.І. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити.
Скасувати постанову серії ДПО18№707937 від 15.12.2019 року, винесену інспектором патрульної поліції 1-ї роти 2-го взводу батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції Донецької області Чучупаловим С.І.про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в сумі 425грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.121, ч.1 ст.126 КУАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Судові витрати відсутні.
Апеляційна скарга відповідно до п.15.5 розділу VI Перехідні положення КАСУ подається в Першого апеляційного адміністративного судучерез Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Краматорського
міського суду О.М. Данелюк