233 № 236/3015/17
18 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого
судді : ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за
участю
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка Донецької області «питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту» у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, -
В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арештутермін якого спливає 19 лютого 2020 року, який на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочину, дані про особи обвинувачених, які можуть переховуватись від суду, а також, враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, не мають міцних соціальних зв'язків, офіційно не працюють, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, у т.ч. тяжкість інкримінованого діяння, впливу на потерпілого та свідків.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_10 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, однак просили скоротити часи обмеження для залишення місця проживання, у зв'язку із необхідністю виходу на роботу.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_9 , просили задовольнити клопотання частково, зокрема в частині покладення на обвинуваченого обов'язків, щодо часів обмеження для залишення місця постійного проживання, у зв'язку з тим, що обвинувачений, потребує виходу на роботу у відповідні часи доби.
Захисник ОСОБА_8 послався у вирішенні цього питання на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_11 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та його вимоги, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого(ч.1). Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу(ч.2).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 грудня 2019 року відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_9 було продовжено застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю. Строк дії ухвали спливає 19 лютого 2020 року.
Згідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.
Суд вважає, що в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
ОСОБА_10 може спробувати: переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення;
ОСОБА_9 може спробувати: переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків;
Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинувачених запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Так, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином.
Оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує кожному з обвинувачених, у разі визнання їх винуватими; вік обвинувачених, стан їх здоров'я, наявність можливого місця проживання в м. Лиман Донецької області, враховуючи вимоги обвинувачених та заяви сторони захисту, щодо надання можливості працювати у денний час доби, зважаючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до обвинувачених, тобто до 19 лютого 2020 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, дійшов висновку, що усунення існуючих ризиків і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених буде можливе припродовженні строку дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною обвинуваченим залишати житло у певний період доби, з покладенням на них обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України,
За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів є обґрунтованим і підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_10 , ОСОБА_9 у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити застосований запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , такі обов'язки:
1)З'являтися на виклик суду для проведення судового розгляду;
2)Не відлучатися з м. Лиман, Донецької області без дозволу суду;
3)Повідомляти суд про зміну місця проживання;
4)Заборонити обвинуваченому ОСОБА_10 , залишати житло за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 - з 20-00 години до 06-00 години;
5)Заборонити обвинуваченому ОСОБА_10 спілкуватися з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
6)Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Продовжити застосований запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 , такі обов'язки:
1)З'являтися на виклик суду для проведення судового розгляду;
2)Не відлучатися з м. Лиман, Донецької області без дозволу суду;
3)Повідомляти суд про зміну місця проживання;
4)Заборонити обвинуваченому ОСОБА_9 , залишати житло за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 - з 20-00 години до 06-00 години;
5)Заборонити обвинуваченому ОСОБА_9 спілкуватися з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
6)Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Виконання ухвали доручити Лиманському ВП Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців, тобто до 18 квітня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Направити/вручити копію цієї ухвали учасникам судового провадження, негайно після її оголошення.
Головуючий
Судді