233 № 233/6093/19
12 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 12182,32 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалася на те, що у відповідний період вона працювала сторожем у виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». З березня 2017 року роботодавець припинив виплачувати їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 15274 грн 36 коп., після вирахування
Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, що спричинили не виплату заробітної плати позивачу, а саме: захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об'єктів АТ «Укрзалізниця», розташованих у м. Донецьк, в зв'язку з чим у відповідача з 16.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп'ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. У зв'язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» підтвердити інформацію щодо фактичного виконання робіт та здійснити нарахування заробітної плати не можливо. Вважає, що позивачем не доведений факт виконання ним трудових обов'язків у спірний період з 16 березня 2017 року по 17 липня 2017 року та розмір заборгованості по заробітній платі. За першу половину березня 2017 року позивачу була нарахована заробітна плата, яка отримана нею в розмірі 1320,62 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на посаді сторожа, зокрема з 13 липня 2016 року у реорганізованому на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» №303 від 15.04.2016 року виробничому підрозділі «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року № 7671/ДН-ОС позивач була звільнена у зв'язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копія якої долучена до матеріалів справи.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов'язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
На виконання вказаного обов'язку роботодавець надавав позивачу відповідні відомості. Так, відповідачем надано копії табуляграм щодо розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 , відповідно до яких позивачу в січні 2017 року було нараховано заробітну плату в розмірі 3659,32 грн., в лютому 2017 року - в розмірі 3336,03 грн.; за березень 2017 року в розмірі 3349,96 грн, за квітень 2017 року в розмірі 693,27 грн, за травень 2017 року в розмірі 304,25 грн, за червень 2017 року в розмірі 382,72 грн, за липень 2017 року в розмірі 9199,20 грн, до якої увійшли компенсація за невикористану відпустку за 39 днів, вихідна допомога при скороченні. У період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою.
Вказані відомості відповідають відомостям, які містяться в документах, копії яких надані відповідачем, а саме: в особових картках позивача, її трудової книжки НОМЕР_1 , паспорту громадянина України, картки платника податків, табелів обліку використання робочого часу за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року, наказу (розпорядження) № 6/в від 16.01.2017 р. про надання додаткової відпустки, особовий рахунок позивача за 2017 рік, копію наказу (розпорядження) № 7671/ДН-ОС від 10.07.2017 р. про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 , табельний номер 6208, в якому зазначено, що її звільнено 17.07.2017 р. за п .1 ст. 40 КЗпП України та згідно із ст. 44 КЗпП України надано відповідні пільги та компенсації, компенсація за 39 днів відпустки, повідомлення виробничої одиниці «Дебальцевська дистанція колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» працівника про ліквідацію та виведення зі штатного розпису її посади, довідка-розрахунок невикористаних днів відпустки, за які надається компенсація під час звільнення, розрахунок оплати відпустки, довідки про відсутність депонованої заробітної плати та про відсутність заборгованості за спецодяг та спецвзуття.
Головним бухгалтером та головним інженером ВП «Дебальцевська дистанція колії» було здійснено розрахунок заборгованості із заробітної плати, згідно з яким станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року складає 15274 грн 36 коп., після вирахування обов'язкових платежів її розмір відповідає 12182 грн 32 коп.
Відповідно до довідки від 28.11.2019 р. за № 1469/2 та відомості на виплату грошей за березень 2017 р. № 5 позивачу за першу половину березня 2017 року було нараховано заробітну плату в розмірі 1660,78 грн., яку після вирахування обов'язкових податків та зборів отримано нею 25 липня 2017 р. в розмірі 1320,62 грн., нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов'язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов'язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність відомостей про облік відпрацьованого часу, не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов'язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов'язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу Дирекції №236/ДНД від 17.03.2017 р. у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольної українській владі територією, а відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, наданий позивачем, відповідає обставинам справи.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахувала вищезазначені положення та вказала суму заборгованості по заробітній платі після утриманням обов'язкових податків та зборів, а також не врахувала сплачений їй аванс, який було нараховано в розмірі 1660,78 грн, який після вирахування обов'язкових податків та зборів отримано позивачем в розмірі 1320,62 грн.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 13613 гривень 58 копійок (15274,36 - 1660,78). Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість розрахунку позивача в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 1660,78 грн., оскільки вказані кошти після утриманням з них обов'язкових податків та зборів були отримані позивачем в розмірі 1320,62 грн.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року у розмірі 13613,58 грн. з наступним утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 684,85 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 274-279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 13613 (тринадцяти тисяч шестисот тринадцяти) гривень 58 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
В задоволені позовних вимог в частині стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 1660 (однієї тисячі шестисот шістдесяти) гривень 78 копійок - відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 684 (шестисот вісімдесяти чотирьох) гривень 85 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць - за квітень 2017 року в розмірі 693 (шестисот дев'яноста трьох) гривень 27 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 83680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815.
Суддя