233 № 233/5166/19
08 січня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.
за участю секретаря Аллік Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Шериф-ГБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони квартири,-
07 серпня 2019 року приватне підприємство «Шериф-ГБР» (далі по тексту - ПП «Шериф-ГБР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони в сумі 12971,32 грн. Позов обґрунтований наступними обставинами. 16.09.2016 між ПП «Шериф-ГБР» та ОСОБА_1 укладено договір №3150/КВ про надання послуг охорони квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 31.12.2016. За положенням договору він вважається продовженим на один рік без обмеження кількості вразі такого продовження, якщо за 15 календарних днів до закінчення його дії жодна зі сторін не вимагатиме його припинення. Згідно з умовами договору оплата послуг здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, у перші п'ятнадцять календарних днів місяця, в якому надаються послуги, в розмірі 260 грн до двох виїздів групи мобільного реагування в місяць. Договором передбачено, що у разі невиконання замовником зобов'язань щодо оплати послуг їх вартість автоматично збільшується на 50% від визначеної договором суми. Позивач виконав послуги, визначені договором, проте відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по здійсненню їх оплати.
Внаслідок несплати вартості послуг утворився борг в сумі 8700 грн, який позивач просив стягнути з відповідачки, а також неустойку (пеню) у відповідності до умов договору в сумі 2787,72 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 305,23 грн, індекс інфляції на прострочену суму в розмірі 1178,73 грн, разом 12971,32 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ПП «Шериф-ГБР» є суб'єктом господарювання приватного права, основним видом економічної діяльності якого є діяльність приватних охоронних служб.
16.09.2016 між ПП «Шериф-ГБР» (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником) укладено договір № 3150/КВ про надання послуг охорони квартири (далі - Договір), предметом якого є передання замовником виконавцю під охорону на пульт централізованого спостереження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт).
Договором передбачено, що охорона об'єкта здійснюється шляхом спостереження за станом технічних засобів охорони - сигналізації на об'єкті, та негайного виїзду групи мобільного реагування при їх спрацюванні з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання засобів сигналізації, а при необхідності - затримання осіб, які протиправно проникли на об'єкт для наступної передачі їх правоохоронним органам (пункт 1.2.).
За умовами договору вартість послуг виконавця не залежить від фактичного часу охорони та становить 260 грн в місяць до двох виїздів групи мобільного реагування в місяць, а оплата послуг здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, у перші п'ятнадцять календарних днів місяця, в якому надаються послуги (пункти 7.1., 7.2.).
Сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016, проте вважається продовженим на один рік без обмеження кількості вразі такого продовження, якщо за 15 календарних днів до закінчення його дії жодна зі сторін не вимагатиме його припинення (пункти 8.1., 8.2.) (а.с.4-5).
Судом встановлено, що з березня 2017 відповідач не здійснює оплату послуг за вищевказаним договором.
20.01.2019 позивач направив відповідачу письмове повідомлення-вимогу за вих. №20/01 ВСК про неналежне виконання зобов'язань за договором та сплату грошових коштів в сумі 8700 грн, проте вимоги позивача відповідач не виконав (а.с.9).
З огляду на загальні ознаки зобов'язань, зафіксовані в укладеному сторонами договорі, які характеризуються особливостями об'єкта цих зобов'язань - наданням однією стороною (виконавцем) послуг за завданням другої сторони (замовника) за плату, суд приходить до висновку, що між ПП «Шериф-ГБР» та ОСОБА_1 виникли зобов'язання, що випливають з договору про надання послуг, які врегульовані нормами глави 63 ЦК України, положення якої можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частина 2 статті 901 ЦК України).
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Такий порядок визначений пунктом 8.3. Договору, який передбачає право кожної зі сторін на його розірвання за умови попередження про це другої сторони письмово за 15 днів.
За загальним правилом, встановленим статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Водночас жодних доказів направлення відповідачем позивачу письмового повідомлення про розірвання договору суду не надано.
Зважаючи на вид послуг, що є предметом Договору, та зміст самого Договору, який передбачає, що вартість послуг охорони не залежить від фактичного часу охорони, посилання відповідача на відсутність доказів фактичного надання йому послуг не заслуговують на увагу і є безпідставними.
Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписом статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно з умовами пункту 7.3.1. Договору у разі невиконання замовником зобов'язань щодо оплати послуг їх вартість автоматично збільшується на 50% від суми, передбаченої пунктом 7.1. даного Договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
Як вбачається з пункту 4.1 договору від 16.09.2016 року, у разі прострочення виконання зобов'язання замовником за даним договором, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день на суму невиконаних зобов'язань (а.с.4).
Розрахунком позивача (а.с.13-17) підтверджена заборгованість по оплаті послуг яка становить 8700 грн, розмір неустойки (пені) у відповідності до умов договору в сумі 2787,72 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 305,23 грн, індекс інфляції на прострочену суму в розмірі 1178,73 грн, разом 12971,32 грн., які підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, у відповідності ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1921,00 грн (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Приватного підприємства «ШЕРИФ-ГБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-ГБР» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мельникова, 32, ЄДРПОУ 39215704) заборгованість за договором про надання послуг охорони в сумі 8700,00 грн, неустойку (пеню) у відповідності до умов договору в сумі 2787,72 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 305,23 грн, індекс інфляції на прострочену суму в розмірі 1178,73 грн, разом 12971 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одну) гривню 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-ГБР» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мельникова, 32, ЄДРПОУ 39215704) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя