Код суду 233 Справа № 233/8880/19
Вирок
Іменем України
18 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костянтинівка, Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380001422 від 27 листопада 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, не одруженого, працездатного, який не працює та не навчається, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
21 листопада 2019 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де згадав, що його сусід ОСОБА_5 напередодні ставив належний йому велосипед до допоміжного приміщення (коляскової), розташованого на першому поверсі другого під'їзду вищевказаного будинку. В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеду, що належить ОСОБА_5 .
Негайно реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 за допомогою гумового шлангу, який він підшукав за місцем свого мешкання та приніс до допоміжного приміщення (коляскової) за вказаною вище адресою, відкрив гвинтовий замок допоміжного (коляскового) приміщення, яке ОСОБА_5 використовує як сховище, та проник у середину. Перебуваючи в середині вказаного допоміжного приміщення, ОСОБА_4 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно- небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди власнику майна, викрав велосипед чорно-червоного кольору торгової марки «Winner», вартістю 2867,25 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_5 матеріальний збиток на вказану суму.
Крім того, 22 листопада 2019 року приблизно о 06 годині 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де згадав, що у допоміжному приміщенні (колясковій), розташованому на першому поверсі другого під'їзду вищевказаного будинку, звідки він напередодні скоїв крадіжку велосипеду, залишився другий велосипед, що належить ОСОБА_5 . В цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, а саме вказаного велосипеду, який залишився у вказаному вище приміщенні.
Негайно реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу проник до допоміжного приміщення (коляскової), яке ОСОБА_5 використовував як сховище, де переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди власнику майна, викрав велосипед зеленого кольору торгової марки «Ketler», вартістю 1100 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_5 матеріальний збиток на вказану суму.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, матеріальний претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде, просить ОСОБА_4 суворо не карати.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження, прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті, пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, та він визнає себе винним і бажає давати показання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він мешкає на одному майданчику з потерпілим та, дійсно, ввечері 21 листопада 2019 року, знаходячись за місцем мешкання він згадав, що потерпілий ставив свій велосипед до коляскової на 1-шому поверсі, та вирішив його викрасти. Так, він гумовим шлангом відкрив замок та викрав велосипед чорно-червоного кольору. Наступного ранку він згадав, що в колясковій залишився другий велосипед потерпілого, потім прийшов до приміщення колясковою, яку відкрив напередодні, звідки викрав велосипед зеленого кольору. Велосипеди він продав, а на виручені кошти придбав продукти харчування. У вчиненому щиро каюєтьс.
Відповідно до ч. 1 ст. 349 КПК України головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Згідно із ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України суд пересвідчився в тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ніким не оспорюються, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. З'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 , та що вони правильно розуміють зміст цих обставин, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого, суд дійшов до висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і її слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, поєднано з проникненням у сховище. Провина ОСОБА_4 у вказаному кримінальному правопорушенні доведена повністю.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 , певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 3 ст. 185 Особливої частини КК України суд згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового засідання, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, а також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, відповідно ст. 66 КК України, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Крім того, відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_6 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, рівень ризику вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінується як високий. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Тож, враховуючи вищенаведені обставини, та що ОСОБА_4 щиро покаявся у кримінальному правопорушенні, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, наявності обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, частково приймаючи до відома досудову доповідь з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченого, яка має для суду виключно рекомендаційний характер, враховуючи думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст.ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 6765-6766 від 16 грудня 2019 року у розмірі 1884,00 грн. відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 в ході судового розгляду не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, суд не знаходить підстав для його застосування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази:
- велосипед зеленого кольору торгової марки «Ketler», вилучений під час огляду від 04 грудня 2019 року; велосипед чорно-червоного кольору торгової марки «Winner», вилучений під час огляду від 05 грудня 2019 року - вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_5 ;
- DVD-R диск торгової марки «Verbatim» об'ємом 4,7 Gb/120 min з відеозаписами від 21 листопада 2019 року та від 22 листопада 2019 року з камер спостереження будинку АДРЕСА_2 - зберігати з матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12019050380001422 віл 27 листопада 2019 року;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів (на проведення судової товарознавчої експертизи № 6765-6766 від 16 грудня 2019 року) у розмірі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 (нуль) коп.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1