Справа № 263/18979/19
Провадження № 2/263/995/2020
(заочне)
17 лютого 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:
головуючої судді Ікорської Є.С.,
за участю секретаря Шпичак Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та зняття з реєстрації місця проживання,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та зняття з реєстрації місця проживання.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2007 року. У травні 2018 року він дізнався, що у його будинку досі прописаний ОСОБА_2 , який є членом родини колишнього власника. Посилаючись на вказані обставини, керуючись ст. 405 ЦК України, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування домоволодінням АДРЕСА_1 ; зобов'язати Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .
Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 січня 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
У судові засідання, призначені на 24 січня 2020 року, 17 лютого 2020 року відповідач не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки не повідомив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17 лютого 2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради надав заяву про розгляд справи без участі представника Департаменту адміністративних послуг.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Судом установлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2007 року належить домоволодінням АДРЕСА_1 .
Згідно з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 серпня 2007 року № 15590936, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодінням АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2007 року.
Позивач звертався до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради із заявою про зняття відповідача з реєстрації, але отримав відмову 16 квітня 2018 року.
Відповідно до копії домової книги у домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 .
З інформації про кількість зареєстрований у житловому приміщенні/будинку осіб від 17 лютого 2020 року № 103-13.07-01125, наданої Управлінням з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради, у домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
ОСОБА_1 у позові посилається на ст. 405 ЦК України як правове обґрунтування, однак із підстав позову вбачається, що відповідач чинить йому перешкоду у користуванні власністю, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 391 ЦК України.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення, зокрема, про позбавлення права користування житловим приміщенням, що відповідає змісту позову та буде належним способом захисту порушених прав позивача.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є членом родини попереднього власника.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. ст. 317, 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Чинним законодавством України не передбачено збереження права користування житлом за попереднім власником у випадку зміни власника.
Право відповідача на користування спірним житлом є похідними від його права власності на житло або членів родини, а з припиненням права власності, припинилося й право на користування житлом.
На підставі викладеного, враховуючи, що власник житла змінився, відповідач не є власником указаного домоволодіння, а також судом не встановлено домовленості між власником та відповідачем, які б указували на право останнього на користування житлом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.
Щодо вимог зобов'язати Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є самостійною та достатньою підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, а тому необхідно дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зняття відповідача з реєстрації у спірному домоволодінні.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
У справі судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір у розмірі 768,40 грн., який пов'язаний із розглядом справи, відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема щодо розміру його сплати при подачі позову, тому з урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, такий покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 16, 319, 321 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 5. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та зняття з реєстрації місця проживання - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування домоволодінням АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
В інший частині вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ 39003124, адреса: пр. Мира, 107, м. Маріуполь, Донецька область.
Суддя Є.С.Ікорська