Ухвала від 12.02.2020 по справі 640/2959/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

12 лютого 2020 року м. Київ № 640/2959/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В. В., розглянувши заяву

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована

колона-2"

до 1) Державної архітектурно-будівельної інспекції України;

2) Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській

області

про визнання протиправним та скасування наказу від 14 січня 2020 року № 35 та

припису від 03 лютого 2020 року № С-0302/2,

УСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована колона-2" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу від 14 січня 2020 року № 35 та припису від 03 лютого 2020 року № С-0302/2.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам (їх посадовим особам), вживати будь-які заходи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), притягувати до відповідальності за наслідками таких заходів, щодо об'єкта будівництва: "Комплекс багатоповерхових житлових будівників з вбудованими приміщеннями по вул. Кургузова, 11-А в м. Вишгород, Київської області", або окремих його складових частин, в тому числі проводити перевірки та вимагати документи, необхідні для їх проведення, складати будь-які документи (акти, протоколи, приписи, постанови, тощо), анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт від 15 березня 2017 року № ІУ 115170741010, крім прийняття (введення) в експлуатацію об'єкта будівництва (видачі сертифіката відповідності).

Вимоги зазначеної заяви мотивовано тим, що згідно рішень відповідачів, які оскаржуються, останні направленні на вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкту будівництва: «Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Кургузова, 11-а в м. Вишгород, Київської області», замовником якого є позивач, та передбачають відповідальність за їх невиконання. Як зазначено позивачем, здійснюється це з очевидними, грубими порушеннями законодавства, зокрема позапланові перевірки (за тими ж фактами) вже проводилися раніше, а їх результати були оскаржені в судовому порядку та скасовані. Отже, наявні підстави для недопуску посадових осіб відповідачів, що вже один раз було зроблено TOB «КПМК-2» 03 лютого 2020 року.

Відповідно до припису від 03 лютого 2020 pоку, позивачу заявлено вимогу усунути допущені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 14 лютого 2020 pоку, що фактично означає допустити до вказаної дати посадових осіб Департаменту ДАБІ у Київській області до позапланової перевірки та надати необхідні для перевірки документи.

Невиконання вказаної протиправної вимоги та повторний недопуск, є підставою для анулювання відповідачами дозволу на виконання будівельних робіт від 15 березня 2017 року № ІУ 115170741010, згідно пункту 5 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що зробить неможливим своєчасне завершення будівництва четвертого (останнього) багатоквартирного житлового будинку (заплановане навесні 2020 рік) та його заселення, а також завдасть значних збитків учасникам даного будівництва, в тому числі позивачу та громадянам (інвесторам), які придбали квартири, та спричинить соціальний вибух в суспільстві.

Зупинення та наступне відновлення будівництва потребуватиме вжиття позивачем додаткових зусиль (проведення витрат), зокрема виконання заходів, передбачених Положенням про порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2005 року № 2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2005 року за №1582/11862. Відновлення дозволу на виконання будівельних робіт буде потребувати вжиття TOB «КПМК-2» додаткових зусиль (проведення витрат), пов'язаних з його зверненням до суду з вказаного питання, і цей шлях є досить довгим за часом.

Також зазначено, що у зв'язку з недопуском, який мав місце 03 лютого 2020 року відповідачем-2 складено протокол № 1-Л-3-0302/2 від 03 лютого 2020 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справи призначено на 17 лютого 2020 pоку, що загрожує притягненням позивача до відповідальності у вигляді штрафу (63 060 грн), згідно пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до приписів частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливо лише у разі наявності сукупності обставин, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексу адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного слідує висновок, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного рішення.

Слід зазначити, що протиправність оскаржуваного рішення повинна бути встановлена в ході розгляду даної справи.

Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, прав та інтересів без вжиття таких заходів.

З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована колона-2" у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована колона-2" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскарження в порядку встановленому статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя В.В. Аверкова