05 лютого 2020 р. м. Чернівці справа № 824/1457/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Сулими М.П.
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Пазюка П.П.
представника відповідача - Красноголової О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначені йому, ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу його роботи період роботи з 22.08.1992 р. по 06.04.2009 р. на посаді водія гіпсового кар'єру.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (далі - відповідач) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Однак, листом за № 1622/03-14 від 26.06.2019 р. відповідач повідомив його про відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у звязку із відсутністю пільгового стажу за списком № 2 - 12 років 6 місяців та відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років.
Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки з 1989 р. по 2009 р. він працював водієм на Кривському гіпсовому кар'єрі та був зайнятий в технологічному процесі із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач подав до суду відзив відповідно до змісту, якого просив відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на те, що в період з 22.08.1992 р. по 06.04.2009 р. на Кривському гіпсовому кар'єрі відсутні відомості про атестацію робочих місць, а тому вказаний період не зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
За наведених обставин, на думку відповідача, страховий стаж позивача за наявними документами складає 34 роки 7 місяців 20 днів, а також, який дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 становить 3 роки 4 місяці 19 днів. Страховий стаж позивача на посаді тракториста складає 8 років 11 місяців 18 днів. Всього зараховано до стажу на посаді тракториста 12 років 4 місяці 7 днів, що є роботою за Списком № 2.
Беручи до уваги наведене, відповідач вважає, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах він діяв правомірно, на підставі та в межах повноважень передбачених чинним законодавством.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 р. у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано від відповідача додаткові докази по справі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.12.2019 р. клопотання позивача задоволено. Здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Під час розгляду справи по суті судом здійснено допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з питань, які стосуються предмету доказування.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд, задовольнити адміністративний позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідка, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проживає за адресою АДРЕСА_1 .
13.05.2019 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яка прийнята та за реєстрована за № 413 від 13.03.2019 р.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом № 1622/03-14 від 26.09.2019 р. відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах: відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу за Списком № 2 - 12 років 6 місяців; відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Процедура призначення та отримання пенсії, в тому числі на пільгових умовах, встановлена Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За змістом п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до п. 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637) встановлено правило, згідно якого при призначенні пільгових пенсій необхідне надання довідок встановленого зразка з метою підтвердження відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, і видаються підприємством, на якому особа працювала або правонаступником (п. 20 Порядку № 637). У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
Дослідженням трудових книжок виданих на ім'я позивача встановлено, що позивач працював на наступних посадах:
- з 04.04.1989 р. по 07.04.2009 р. в Кривському гіпсовому кар'єрі (пізніше ICS «KNAUF-GIPS») на посаді водія;
- з 17.03.2009 р. по 30.11.2014 р., з 15.12.2014 р. по 08.12.2015 р., з 29.03.2016 р. по 30.06.2016 р. в ТзОВ «Агрофірма ім. Суворова» (згодом ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина»);
- з 01.07.2016 р. по 09.01.2018 р., з 06.04.2018 р. по 05.12.2018 р. в ТзОВ «Мрія Сервіс».
Дослідженням довідки виданої ICS «KNAUF-GIPS» № 7 від 21.02.2019 р. встановлено, що позивач прийнятий на роботу водієм 3-го класу Кривського гіпсового кар'єру (с. Крива МССР) з 04.04.1989 р. (наказ № 19-к від 31.03.1989 р.). Згідно акту від 21.02.1994 р. позивач перетарифікований водієм автомобіля БЕЛАЗ 1-го класу. Продовжував працювати в якості водія БЕЛАЗ до 06.04.2009 р.
З 07.04.2009 р. індивідуальний трудовий договір з позивачем, водієм гірничо-переробного підприємства Крива ICS «KNAUF-GIPS» S.R.L припинений на підставі наказу № 37 від 07.04.2009 р. на підставі Трудового кодексу Республіки Молдова.
ОСОБА_1 працював в якості водія автомобіля КРАЗ, БЕЛАЗ в технологічному процесі Кривського гіпсового кар'єру повний робочий день. До других робіт позивач не залучався, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, згідно Списку № 2, розділ І «Гірничі роботи», затверджений постановою Кабінету Міністрів ССР від 26.01.1991 р.
Згідно акту від 21.02.1994 р. позивач перетарифікований водієм автомобіля БЕЛАЗ 1-го класу. Продовжував працювати в якості водія БЕЛАЗ до 06.04.2009 р.
Крім того, у довідці № 7 від 21.02.2019 р. зазначено, що ICS «KNAUF-GIPS» є повноправним правонаступником прав і обов'язків колишнього Кривського гіпсового кар'єру, м. Бельци, Республіка Молдова.
Дослідженням довідки виданої ICS «KNAUF-GIPS» № 16 від 05.04.2019 р. встановлено, що позивач прийнятий на роботу водієм 3-го класу Кривського гіпсового кар'єру (с. Крива МССР) з 04.04.1989 р. (наказ № 19-к від 31.03.1989 р.).
В період роботи, на підприємстві проводилась атестація робочих місць на підставі нормативних і законодавчих актів, однак підтверджуючі документи не збереглися. На підставі Законів про Архівну Службу Республіки Молдова строк зберігання протоколів про атестацію робочих місць становить 3 роки. До вказаної довідки додано наказ Державної Архівної Служби Республіки Молдова № 57 від 27.07.2016 р.
Згідно довідки виданої ICS «KNAUF-GIPS» № 22 від 27.05.2019 р., на кар'єрі проводилась тільки внутрішня атестація.
З матеріалів справи видно, що за результатами розгляду заяви позивача від 13.05.2019 р., Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом № 1622/03-14 від 26.09.2019 р. відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах: відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю пільгового стажу за Списком № 2 - 12 років 6 місяців; відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років.
Як зазначив відповідач у листі № 1622/03-14 від 26.09.2019 р., перевіркою документів встановлено, що страховий стаж позивача становить 34 роки 7 місяці 20 днів. Керуючись нормами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідачем зараховано до стажу, який дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 період роботи з 04.04.1989 р. по 21.08.1992 р. у Кривському гіпсовому кар'єрі.
Водночас відповідачем не зараховано до стажу за Списком № 2 період роботи з 22.08.1992 р. по 06.04.2009 р., оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Таким чином, стаж позивача за Списком № 2 становить 3 роки 4 місяці 19 днів.
Крім того, у листі № 1622/03-14 від 26.09.2019 р. зазначено, що до пільгового стажу також зараховано стаж на
на посаді тракториста з 17.03.2009 р. по 21.07.2009 р., з 01.08.2009 р. по 15.02.2010 р., з 01.03.2010 р. по 19.02.2012 р., з 01.03.2012 р. по 09.02.2014 р., з 01.03.2014 р. по 30.11.2014 р., 15.12.2014 р. по 24.01.2015 р., з 01.02.2015 р. по 08.12.2015 р., з 29.03.2016 р. по 30.06.2016 р., з 01.07.2016 р. по 09.01.2018 р., з 06.04.2018 р. по 05.12.2018 р. Всього страховий стаж позивача на посаді тракториста складає 8 років 11 місяців 18 днів.
Керуючись ч. 5 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також враховуючи, що робота за Списком № 2 є роботою на більш пільгових умовах, тому зараховується до стажу на посаді тракториста, який внаслідок цього складає 12 років 4 місяці 7 днів.
Стосовно спірного періоду роботи позивача з 22.08.1992 р. по 06.04.2009 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 13 Закону №1788-ХІІ порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону.
За змістом вказаної норми особам, які мають право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Як зазначено вище, відповідно до п. 3 Порядку №3 83, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пунктом 4.2 Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку (п. 4.4. Порядку № 383).
Відповідно до п. 4.5 Порядку № 383, якщо ж атестація з 21.08.1992 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р., право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 6 Порядку № 383 визначено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Проведення атестації робочих місць визначено також п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі - Порядок № 422), згідно яких атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до п. 4 Порядку № 422 вказано, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства та організації. Визначальною ознакою є факт роботи позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 2 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Дослідженням трудової книжки виданої на ім'я позивача встановлено, що з 04.04.1989 р. по 07.04.2009 р. позивач працював на Кривському гіпсовому кар'єрі, правонаступником якого є ICS «KNAUF-GIPS», на посаді водія.
З матеріалів справи видно, що страховий стаж позивача становить 34 роки 7 місяці 20 днів. До стажу, який дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідачем зараховано період роботи з 04.04.1989 р. по 21.08.1992 р. Кривському гіпсовому кар'єрі. Водночас відповідачем не зараховано до стажу за Списком № 2 період роботи з 22.08.1992 р. по 06.04.2009 р., оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Таким чином, стаж позивача за Списком № 2 становить 3 роки 4 місяці 19 днів.
Згідно із відомостями вказаними у довідці № 10 від 29.01.2020 р. наданої ICS «KNAUF-GIPS», позивач прийнятий на роботу водієм 3-го класу Кривського гіпсового кар'єру (с. Крива МССР) з 04.04.1989 р. (наказ № 19-к від 31.03.1989 р.). Атестація робочих місць водіїв автомобілів, зайнятих на транспортуванні гірської маси в технологічному процесі Кривському гіпсовому кар'єрі , в т.ч. і робоче місце водія на цьому кар'єрі ОСОБА_1 з 01.01.1991 р. по 07.04.2009 р. дійсно проводилась. На підставі Законів про Архівну Службу Республіки Молдова строк зберігання протоколів про атестацію робочих місць становить 3 роки, а тому підтверджуючі документи про атестацію робочого місця ОСОБА_1 не збереглися.
Під час судового розгляду справи по суті позивач вказував, що з 04.04.1989 р. по 06.04.2009 р. він працював водієм на Кривському гіпсовому кар'єрі та був зайнятий повний робочий день в технологічному процесі із шкідливими та важкими умовами праці. Разом з ним на кар'єрі працювали ОСОБА_3 (машиніст екскаватора) та ОСОБА_2 (екскаваторник).
Будучи допитаний як свідок ОСОБА_3 дав суду показання, в яких зазначив, що займав посаду машиніста екскаватора на Кривському гіпсовому кар'єрі (Республіка Молдова) та працював повний робочий день. На той час його посада була атестована. Разом з ним працював позивач, який працював водієм БЕЛАЗа повний робочий день. На даний час, як стверджував свідок, він отримує пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з травня 2019 р., оскільки період його роботи на Кривському гіпсовому кар'єрі (Республіка Молдова) зараховано відповідачем до пільгового стажу.
Будучи допитаний як свідок ОСОБА_2 дав суду показання, в яких зазначив, що займав посаду водія КРАЗу та БЕЛАЗу на Кривському гіпсовому кар'єрі (Республіка Молдова) та працював повний робочий день. На той час його посада була атестована. Разом з ним в одній бригаді працював позивач, який працював водієм БЕЛАЗа повний робочий день. На даний час, як стверджував свідок, він отримує пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до Списку № 2, Розділу «Гірничі роботи», затвердженого Радою Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, Списку № 2, Розділу «Гірничі роботи», затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 р. № 10, Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461, робота водієм автотранспортних засобів, зайнятих в технологічному процесі кар'єру є роботою із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відтак, на переконання суду, зайнятість позивача на посаді водія великовантажного автомобіля, зайнятого на транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі відкритих гірничих робіт на Кривському гіпсовому кар'єрі, правонаступником якого є ICS «KNAUF-GIPS», є документально підтвердженою, а тому стаж роботи на зайнятій посаді в період з 04.04.1989 р. по 06.04.2009 р. дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII.
Беручи до уваги вищенаведені обставини та норми матеріального права, суд вважає, що відповідачем безпідставно не враховано до стажу роботи, який надає право на пенсію по віку на пільгових умовах період роботи позивача з 22.08.1992 р. по 06.04.2009 р. на Кривському гіпсовому кар'єрі, правонаступником якого є ICS «KNAUF-GIPS», на посаді водія.
На переконання суду, позивач не може нести відповідальності за не збереження протоколів про атестацію робочих місць підприємством, які згідно законів про Архівну Службу Республіки Молдова мають зберігатися 3 роки.
Суд також звертає увагу на те, що у п. 2 ч. 2 ст. 114, п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, п. б) ст. 13 Закону № 1788-XII, Порядком № 442, не встановлено обов'язку для позивача подавати перелік атестованих робочих місць, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, а відсутність такого переліку не зумовлює позбавлення особи такого права.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачу надано необхідні для підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення документи, які видані в належному порядку та з урахуванням вимог законодавства держави, на території якої здійснювалося їх оформлення, що відповідає приписам ст. ст. 7, 8 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення (ратифіковано Законом № 434/96-ВР від 29.10.1996 р. та ст. ст. 5, 10, 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, тому позовна вимога про визнання протиправною відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу його роботи період роботи з 22.08.1992 р. по 06.04.2009 р. на посаді водія гіпсового кар'єру, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 КАС України та протиправність відмови відповідача у вищевказаній частині, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.05.2019 р. та прийняти відповідне рішення.
При цьому суд звертає увагу відповідача, що під час повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, він зобов'язаний розглянути вказану заяву враховуючи правовий висновок суду наведений в даній справі та прийняти відповідне рішення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що матеріалами справи.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2019 р. та прийняти відповідне рішення.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 768,40 грн.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.02.2020 р.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.К. Левицький