17 лютого 2020 року справа № 580/3785/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №580/3785/19 за позовом Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання дій незаконним та визнання протиправною і скасування постанови,
встановив:
28 листопада 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго" (20304, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12 а, код ЄДРПОУ 02082675) до Управління Держпраці у Черкаській області (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228), в якій просить:
1) визнати незаконними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки на предмет додержання законодавства з питань праці в частині трудового договору, оплати праці, що проводилася на підставі направлення на проведення перевірки позивача від 01.10.2019 №1008;
2) визнати протиправно. Та скасувати постанову відповідача від 05.11.2019 про накладення штрафу №ЧК 516/352/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-234;
3) стягнути на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача 5671 грн судового збору ти витрат пов?язаних, з розглядом справи.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Черкаській області від 05.11.2019 про накладення штрафу №ЧК 516/352/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-234. Стягнуто з бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228) на користь Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго" (20304, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12 а, код ЄДРПОУ 02082675) судовий збір у розмірі 3755 (три тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) грн 70 коп.
10.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничого допомогою адвоката, у розмірі 31550 грн 00 коп.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 заяву призначено до судового розгляду на 17.02.2020 об 11 год. 30 хв.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у заяві про ухвалення додаткового судового рішення просив розглянути дану заяву без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, 17.02.2020 надав суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому просить розглянути дане клопотання без його участі.
В клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу представник відповідача просить відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення на його користь за раханок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 31550,00 грн. В обгрунтування клопотання представник відповідача зазначила, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката у справі № 580/3785/19 у сумі 31 550 грн. 00 коп. є неспівмірними зі складністю вказаної справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критеріям реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, є умисно завищеними та необгрунтованими, що суперечить принципам розподілу судових витрат, визначених статтею 134 КАС України. Також представник відповідача зазначила, що як вбачається з наданого позивачем опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, від 06.02.2020, загальна вартість винагороди адвоката за складання позовної заяви від 27.11.2019 у справі № 580/3785/19, склала 12 500 грн. 00 коп. При цьому, ні опис робіт (наданих послуг), ні акт прийому - передачі наданих послуг від 06.02.2020 не містять інформації про час, витрачений адвокатом на підготовку вказаної позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №580/3785/19 суд зазначає таке.
Представником позивача в обґрунтування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано у копіях: детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адмвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги (а.с. 166-167), договір про надання правової допомоги від 25.11.2019 (а.с.169-171), акт приймання-передачі наданих послуг від 06.02.2019 (а.с.168), платіжні доручення (а.с.172-180).
Відповідно до п. 5.1. Договору за надання правової допомоги, передбаченої в п. 1.2. даного Договору Клієнт (Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго") сплачує Адвокату (Пегза К.К. ) винагороду (гонорар), який складається з :
1) винагороди за складання позовної заяви та передання її повного тексту Клієнту в розмірі 12 500,00 грн;
2) винагороди за складання інших процесуальних документів (600,00 грн за кожну сторінку документа);
3) винагороди за судове представництво Адвокатом, прибуття та участь у судових засіданнях (у розмірі 4350,00 грн за кожне судове засідання).
Враховуючи зазначене, сума гонорару отримана адвокатом Пегзою К.К. та яку хоче стягнути з відповідача позивач склала 31 550,00 грн.
У відповідності п. 4.1. Договору, 06.02.2020 між Пегзою К.К. та УКП «Уманьтеплокомуненерго» підписано Акт приймання-передачі наданих послуг.
Згідно акта прийому-передачі наданих послуг від 06.02.2020 Адвокатом надано, а Клієнтом оплачено такі послуги:
1) складання позовної заяви про визнання незаконними дії та скасування постанови про накладення штрафу від 05.11.2019 ЧК 516/362/АВ/ПШТ/ТД-ФС-234 на 13 аркушах, загальною вартістю 12 500,00 грн (згідно п. 5.1. Договору). При підготовці позову адвокатом здійснювалися наступні заходи:
- аналіз правових механізмів ефективного забезпечення правового захисту з метою виявлення оптимального шляху досягнення поставленої мети;
- аналіз судової практики з приводу вказаного спору з огляду на предмет, підставу та зміст позовних вимог;
- формування стратегії юридичних заходів, що будуть реалізовані протягом розгляду справи;
2) складання та подання інших процесуальних документів (п. 5.1. Договору), а саме: відповіді на відзив від 08.01.2020 на 10 аркушах (10 арк * 600 грн), загальною вартістю 6000,00 грн;
3) представництво в суді, вартість кожного засідання складала 4350,00 грн (підготовче засідання 26.11.2019 та у судові засідання по розгляду справи по суті 22.01.2020 та 05.02.2020).
Оцінюючи надані докази та мотивацію щодо надання правової допомоги суд зазначає про таке.
Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або належить сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що належить сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що аналіз наведених норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати належать компенсації стороні, що не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.
Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/7375/18 (ЄДРСР 85645427)
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Згідно статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Суд зазначає, що статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначено таких видів правової допомоги, як аналіз правових механізмів ефективного забезпечення правового захисту з метою виявлення оптимального шляху досягнення поставленої мети, аналіз судової практики з приводу вказаного спору з огляду на предмет, підставу та зміст позовних вимог, що зазначені у Акті прийому-передачі наданих послуг із визначеною вартістю - 12500,00 грн. Суд дійшов висновку про виключення із загальної суми судових витрат 10500,00 грн вартості аналізу правових механізмів ефективного забезпечення правового захисту з метою виявлення оптимального шляху досягнення поставленої мети, аналіз судової практики з приводу вказаного спору.
Крім того, суд зазначає, що загальний обсяг позовної заяви становить 13 (тринадцять) аркушів. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що мотивування позовних вимог по суті, включно з цитуванням норм законодавства, займає лише 7 (сім) аркушів заяви. Зміст решти аркушів документа становить технічна інформація, що не потребує значних професійних затрат на їі підготовку та викладення.
Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру витрат позивача на оплату винагороди адвоката за складання позовної заяви від 27.11.2019 у сумі 12 500 грн. 00 коп. порушено принцип співмірності та розумності розміру таких витрат, а тому задоволенню підлягає сума в розмірі 2000 грн.
Щодо складання відповіді на відзив на позовну заяву від 08.01.2020 у справі № 580/3785/19, сума сплати за який склала 6 000 грн. 00 коп. суд зазначає, що зміст відповіді на відзив на позовну заяву від 08.01.2020 фактично повторює зміст позовної заяви, а тому суд зазначає, що компенсації підлягає сума в розмірі 300 грн.
Щодо участі представника позивача в судових засідань, яке ним оцінено в сумі 4350,00 грн, суд зазначає, що сума тривалості засідань, які відбулись 26.12.2019 (10 хв.), 22.01.2020 (10 хв.) та 05.02.2020 (95 хв.), становить 115 хв, що підтверджується хронометричними даними протоколів судових засідань, а тому компенсації підлягає сума в розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до частин 7, 8 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, що належать розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, що належать розподілу між сторонами.
Таким чином, суд частково погоджується з доводами клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: офіційне з'ясування всіх обставин у справі; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінюючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, суд зазначає, що сума, визначена у складі витрат на правову допомогу не є співмірною складності справи.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Враховуючи незначну складність справи, досліджені докази, що надані на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 315550 грн та наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.
У постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18 (ЄДРСР 83412981) зазначено, що у визначенні розумного необхідного розміру сум, що належать сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, що склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Суд зазначає, що справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правову допомогу буде сума в розмірі 4800,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 134, 135, 137, 139, 143, 242, 243, 244, 252, 292, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №580/3785/19 за позовом Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання дій незаконним та визнання протиправною і скасування постанови задовольнити частково.
Прийняти додаткове судове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228) на користь Уманське комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго" (20304, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12 а, код ЄДРПОУ 02082675) судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.П. Тимошенко