11 лютого 2020 року справа № 711/7676/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
позивача - ОСОБА_1 (особисто),
представника позивача - Чорноіваненка Д.О. (за ордером),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області (вул. Сурікова, 30, м. Черкаси, 18027, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо утримання позивача в дисциплінарному ізоляторі з 02.08.2019 по 16.08.2019;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 06.08.2019 виконуючого обов'язки начальника арештного дому Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області Горбенка С.В. про накладення стягнення на позивача, а саме поміщення його в ДІЗО строком на 13 діб;
- визнати протиправною та скасувати рішення дисциплінарної комісії відповідача від 06.08.2019 №62 про накладення стягнення на позивача, а саме поміщення його в ДІЗО строком на 13 діб;
- визнати протиправною та скасувати постанову про тимчасове переміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань від 02.08.2019, винесену ЧПНУ Білозор С.О .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 25.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані постанови щодо поміщення його в ДІЗО строком на 13 діб є протиправними в силу недоведеності факту вчинення позивачем 02.08.2019 дисциплінарного проступку та порушення процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, зміст рішення дисциплінарної комісії не містить відомостей щодо її персонального складу, відповідно наявність кворуму не встановлено. Також зазначено, що ніби-то вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді «нетактовної поведінки» не може слугувати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності саме у вигляді поміщення в ДІЗО.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, зазначених вище.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Черкаською виправною колонією №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбував кримінальне покарання за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України в державній установі «Черкаська виправна колонія №62» (вул. Сурікова, 30, м. Черкаси, 18027).
Рапортом молодшого інспектора ВНБ старшого сержанта внутрішньої служби Манщенка Р.К . повідомлено в.о. начальника установи - начальника арештного дому ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)» майором внутрішньої служби Горбенка С.В. про те, що позивачем допущено нетактовну поведінку, що виразилась у зверненні на «ти», вживання жаргонних слів у присутності інших засуджених до працівника адміністрації та не виконання законних вимог.
Постановою ЧПНУ Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області від 08.08.2019 №1989 про тимчасове переміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань, засудженого ОСОБА_1 тимчасово на 24 години поміщено в ДІЗО за нетактовну поведінку по відношенню до працівників адміністрації під час проведення масових заходів, а саме вечері для засуджених.
Рапортом від 03.08.2019 начальник відділення ВСВПР лейтенант внутрішньої служби Неподоба М. М . клопотав перед в.о. начальника установи - начальника арештного дому ДУ «Черкаська виправна колонія (№62)» майором внутрішньої служби Горбенком С.В. про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з допущенням позивачем нетактовної поведінки, що виразилась у зверненні на «ти», вживання жаргонних слів у присутності інших засуджених до працівника адміністрації та не виконання законних вимог.
Згідно рішення дисциплінарної комісії Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області від 06.08.2019 №1989 та постанови від 06.08.2019 виконуючого обов'язки начальника арештного дому Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області Горбенка С.В. , на позивача, за вчинення вищевказаного дисциплінарного порушення, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення його в ДІЗО строком на 13 діб.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно положень ст. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 10 КВК України разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого. Адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КВК України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися заходи стягнення.
Пунктом 5 Розділу XXІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року №2823/5 передбачено, що підставою для приймання та тримання засуджених у ДІЗО та карцерах є постанова про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань, винесена начальником установи виконання покарань або особою, яка виконує його обов'язки, на підставі рішення дисциплінарної комісії з визначенням строку тримання.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов'язані, зокрема, дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.
Частиною 4 ст. 107 КВК України визначено, що засудженим забороняється:
- спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;
- придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії;
- чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених;
- вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська.
Як встановлено судом із матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних постанов слугував факт ніби-то допущення позивачем нетактовної поведінки, що виразилась у зверненні на «ти», вживанні жаргонних слів у присутності інших засуджених до працівника адміністрації та не виконання його законної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 131-1 КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність в діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення (ч. 2 ст. 131-1 КВК України).
Допитаний в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що ним не було вчинено 02.08.2019 жодного дисциплінарного проступку (не проявляв нетактовної поведінки, що ніби-то виразилась у зверненні на «ти», вживання жаргонних слів у присутності інших засуджених), однак наголосив, що підставою для його поміщення в ДІЗО стала помста адміністрації установи відповідача після прийняття Придніпровським районним судом м.Черкаси рішення у справі №711/4205/19.
Відповідно до ст. 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Стягнення накладається лише письмово. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, з визначенням строку тримання.
Разом з цим, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що позивач дійсно проявляв нетактовну поведінку до працівника відповідача, оскільки вказані обставини зафіксовані лише рапортом молодшого інспектора ВНБ старшого сержанта внутрішньої служби Манщенка Р.К. , в той час, як позивач в судовому засіданні та в позовній заяві заперечує вказаний факт у повному обсязі.
Оскільки у відповідності до положень ч. 1 ст. 131-1 КВК України обов'язок доведення наявності в діях ОСОБА_1 усіх ознак дисциплінарного проступку покладається виключно на відповідача, останній суду не надав доказів таких ознак, що виключає можливість застосування до позивача заходів стягнення у вигляді тримання в ДІЗО тривалістю 13 діб.
Крім того, відповідно до частини першої статті 135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.
Відповідно до частини другої статті 135 КВК України до складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки.
На засідання дисциплінарної комісії запрошуються й інші особи, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності. Члени спостережних комісій на відповідній території мають право бути присутніми на засіданні дисциплінарної комісії та мають право дорадчого голосу (частина третя статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Однак, до матеріалів адміністративної справи відповідачем не надано доказів кількісного складу постійно діючої дисциплінарної комісії Черкаської виправної колонії №62, а рішення цієї комісії від 06.08.2019 №1989 не містить відомостей (ПІБ) щодо її членів, а лише зазначено відомості (за - 6, проти - 0, утримався - 0), що ставить під сумнів наявність кворуму під час прийняття вказаного рішення.
Положеннями частини п'ятої статті 135 КВК України визначено, що особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги.
Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Суд зазначає, що 04.05.2019 між ОСОБА_1 та адвокатом Чорноіваненком Д.О. укладено договір №7 ф/19 про надання правової допомоги.
Положеннями частини шостої статті 135 КВК України визначено, що матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії.
Разом з тим, всупереч наведеним положенням частини шостої статті 135 КВК України відповідачем не забезпечено присутність на засіданні дисциплінарної комісії засудженого ОСОБА_1 та його адвоката Чорноіваненка Д.О.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно поміщено засудженого ОСОБА_1 в окрему камеру ДІЗО згідно оскаржуваних рішень, за відсутності на те законних підстав.
Суд також зауважує, що відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання державною установою «Черкаська виправна колонія №62» відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову та у подальшому, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку із вищевикладеним суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області щодо утримання ОСОБА_1 в дисциплінарному ізоляторі з 02.08.2019 по 16.08.2019.
Визнати протиправним та скасувати постанову від 06.08.2019 виконуючого обов'язки начальника арештного дому Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області Горбенка С.В. про накладення стягнення на ОСОБА_1 , а саме поміщення його в ДІЗО строком на 13 діб.
Визнати протиправною та скасувати рішення дисциплінарної комісії Черкаської виправної колонії №62 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області від 06.08.2019 №62 про накладення стягнення на ОСОБА_1 , а саме поміщення його в ДІЗО строком на 13 діб.
Визнати протиправною та скасувати постанову про тимчасове переміщення засудженого ОСОБА_1 в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань від 02.08.2019, винесену ЧПНУ Білозор С.О.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної установи «Черкаська виправна колонія №62» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 20 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 18.02.2020.