08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/155/20
381/4087/19
18 лютого 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зв'язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням посилаючись на те, що позивачеві на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Крім позивача в даному будинку зареєстровані: дружина позивача ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 , 1981 р.н., чоловік доньки (відповідач) ОСОБА_2 , 1967 р.н. та онуки ОСОБА_5 , 2003 р.н. та ОСОБА_6 , 2005 р.н. Донька позивача ОСОБА_7 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 30 грудня 2003 року та рішенням суді від 2018 року їх шлюб було розірвано. Ще в 2015 році відповідач виїхав на постійне місце проживання до іншого помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , з цього часу за місцем реєстрації не проживає та не виявляє бажання знятись з реєстрації в добровільному порядку.
Ухвалою судді від 25 листопада 2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 20 січня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви з мотивів викладених в ній, просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку загального позовного провадження, та про день слухання справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення позивача, покази свідка, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно Договору дарування від 05 жовтня 1977 року ОСОБА_1 прийняв у дар Ѕ частину житлового будинку в АДРЕСА_3 (а.с.8-9).
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 серпня 2015 року ОСОБА_1 належить Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.10-11).
Донька позивача ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її батьками в свідоцтві про народження записані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 (а.с.13).
Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2018 року шлюб укладений 30.12.2003 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.14-16).
Відповідно до копії будинкової книги на домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за даною адресою з 25.04.2006 року (а.с.19-22).
Згідно довідки №1376 від 09 листопада 2019 року виданої Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області позивачеві ОСОБА_1 , проживаючому в АДРЕСА_1 про те, що за даною адресою прописаний його бувший зять ОСОБА_2 , але не проживає з 2015 року по теперішній час (а.с.18).
Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов від 11.11.2019 встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з дружиною, донькою та двома внуками. Колишній зять ОСОБА_2 , 1967 р. народження, зі слів голови вуличного комітету, сусідів і самого власника помешкання не проживає з 2015 року і по теперішній час (а.с.23).
Даний факт підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка проживає по сусідству з позивачем, та якій відомий факт не проживання відповідача за адресою позивача ОСОБА_1 з 2015 року.
Частиною 1 ст. 71 Житлового кодексу України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться у судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Пленум Верховного Суду України в частині 2 пункту 15 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що стаття 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 понад 1 рік без поважних причин, особистих речей в квартирі немає, перешкод в користуванні житловим приміщенням йому ніхто не чинить, та останній має вільний доступ до житлового приміщення.
За таких обставин суд вважає, що відповідач втратив право користування вказаним жилим приміщенням, оскільки не проживає у ньому без поважних причин понад 1 рік.
Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є прямим доказом для зняття особи з реєстрації місця проживання і не потребує інших додаткових рішень суду для зняття даної особи з реєстрації.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 280-284 ЦПК, ст. 71, 72, 405 ЖК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зв'язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст.ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. ХIIІ «Перехідні положення» цього Кодексу.
Суддя Л.М.Ковалевська