Справа № 560/255/20
іменем України
18 лютого 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л.
за участі:секретаря судового засідання Свинобой О.В. позивача Римського А.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у справі №822/1816/17 не виконана. Державний виконавець після 28.01.2019 не вчинив будь-яких дій щодо виконання вказаної постанови. Позивач вважає таку бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправною. Просив позов задовольнити.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов до суду не надав.
Ухвалою від 17.01.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
Ухвалою від 29.01.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 18.02.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без розгляду позов ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про зобов'язання Департаменту Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України примусово виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у відповідності до вимог законодавства України.
Заслухавши позивача, дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
На примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №56898637 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/1877/16.
Постановою від 10.07.2017 у справі №822/1877/16 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав прокуратуру Хмельницької області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області з приводу виплати йому втраченого заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок проведення досудового розслідування від 16.05.2014 №32014240000000028, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 212 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України, та прийняти постанову у порядку, передбаченому статтею 12 закону України від 01.12.1994 №266-94 "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
31.10.2017 Хмельницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №822/1877/16.
Постановою від 01.08.2018 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження №56898637 з виконання виконавчого листа №822/1877/16.
Вимогою від 22.12.2018 №56898637 відповідач зобов'язав прокуратуру Хмельницької області виконати виконавчий лист №822/1816/17, попередив про відповідальність за невиконання вимоги державного виконавця, передбачену статтями 63, 75 закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження".
Вимогою від 28.01.2019 №56898637 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно зобов'язав прокуратуру Хмельницької області виконати виконавчий лист №822/1816/17 відповідно до вимог закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" в частині визначення розміру відшкодовуваної шкоди протягом десяти робочих днів та повідомити державного виконавця про виконання.
У зв'язку з відсутністю будь-яких інших дій державного виконавця у виконавчому провадженні №56898637 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 1 закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 18 закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною 6 статті 26 закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Положенням статті 63 закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 75 закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 76 закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, законом України "Про виконавче провадження" визначений порядок дій державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду немайнового характеру. Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати ефективних, своєчасних заходів щодо примусового виконання рішення суду, а у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець приймає постанову про накладення на боржника штрафу.
Вимогою від 22.12.2018 №56898637 відповідач зобов'язав прокуратуру Хмельницької області виконати виконавчий лист №822/1816/17.
В порушення вимог статті 63 закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не вчинив будь-яких дій щодо перевірки виконання прокуратурою Хмельницької області постанови суду від 10.07.2017 у справі №822/1877/16.
У разі невиконання постанови без поважних причин виконавець мав право прийняти постанову про накладення на боржника штрафу, однак, доказів прийняття такої постанови суду не надав.
Вимогою від 28.01.2019 №56898637 відповідач повторно зобов'язав прокуратуру Хмельницької області виконати виконавчий лист №822/1816/17 протягом десяти робочих днів та повідомити державного виконавця про виконання.
Проте, після 28.01.2019 державний виконавець не вчинив жодних дій у виконавчому провадженні №56898637, що підтверджується витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Частинами 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Матеріали справи не містять доказів вжиття державним виконавцем передбачених законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі №822/1877/16.
За таких обставин, бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у невчиненні дій, передбачений статтею 63 закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому провадженні №56898637 є протиправною.
Крім цього, ухвалою від 29.01.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд призначив судове засідання на 10.02.2020 о 09:00 год, витребував в Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №56898637, надав відповідачу строк до 05.02.2020 для подачі відзиву на позов.
У судове засідання, призначене на 10.02.2020, відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.01.2020 не виконав.
Ухвалою від 10.02.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд повторно витребував в Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №56898637.
Суд оголосив перерву у зв'язку з повторним витребуванням додаткових доказів у відповідача до 18.02.2020.
У судове засідання, призначене на 18.02.2020, відповідач також не з'явився, ухвалу суду від 10.02.2020 не виконав, відзив на позов не надав.
Таким чином, відповідач у визначений судом строк не подав до суду відзив на позов, про причини неподання відзиву не повідомив. Тому, враховуючи вимоги частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд кваліфікує неподання суб'єктом владних повноважень - Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Позовна заява не містить вимог зобов'язального характеру та від відповідача не вимагається вчинення будь-яких дій на виконання цього рішення. Крім цього, відповідач просить суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення у іншій адміністративній справі. Тому у задоволенні вимоги щодо встановлення судового контролю необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач не надав суду договір про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом. Також позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 06.01.2020, укладений з ПП "Банкір". Оскільки вимоги статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають розподіл судових витрат між сторонами лише щодо правничої допомоги, наданої адвокатом, тому витрати на правничу допомогу ПП "Банкір" розподілу не підлягають.
У зв'язку з звільненням позивача від сплати судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір з відповідача не підлягає стягненню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягає у невчиненні у виконавчому провадженні №56898637 дій, передбачених статтею 63 закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", з примусового виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2017 у справі №822/1877/16.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
Відповідач:Департамент Державної Виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городоцького, 13, Київ 1, 01001 , код ЄДРПОУ - 00015622)
Головуючий суддя О.Л. Польовий