Справа № 686/1109/20
іменем України
18 лютого 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької обласної державної адміністрації, треті особи: представник Суду Європейського Союзу, Президент України Зеленський В.О., прем'єр-міністр України, Омбудсмен ЄС, представник комісії прав людини ООН, представник Кабінету Міністрів України, представник Верховної ради України про визнання дій протиправними та зобов'язання третій стороні в забезпеченні прав репресованим позивачам,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації, треті особи: представник Суду Європейського Союзу, Президент України Зеленський В.О., прем'єр-міністр України, Омбудсмен ЄС, представник комісії прав людини ООН, представник Кабінету Міністрів України, представник Верховної ради України про визнання дій протиправними та зобов'язання третій стороні в забезпеченні прав репресованим позивачам.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із змістом позовної заяви, виявлено підстави для її повернення з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 5 статті 44 КАС України визначений обов'язок учасників справи виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Всупереч вказаних норм обґрунтування вимог позивачів зводяться до образливих тверджень на адресу відповідача, Президента України Зеленського В.О., прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради України та інших органів державної влади та судової системи України. Зміст прохальної частини позовної заяви також містить образливі слова в частині характеристики заявленого предмету спору. Використання таких висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики особою рішень та дій суб'єктів владних повноважень. Водночас, суд не наділений повноваженням здійснювати переклад та замінювати зміст тверджень позивача для приведення їх до тексту прийнятного офіційного спілкування.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.03.2019 у справі №9901/34/19 нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій, суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що у розумінні Європейського суду з прав людини також констатується як зловживання правом на подання заяви.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви №61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява №46549/06).
Дотримуючись вказаних підходів, суд дійшов висновку, що образливі висловлювання позивачів, використання яких неприпустиме при оформленні позовної заяви, які зазначені підставою та предметом позову, перешкоджають відкриттю провадження у справі та є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до частини 4 статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Частиною 3 статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Оскільки провадження у справі не відкрите, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторно звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтею 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хмельницької обласної державної адміністрації, треті особи: представник Суду Європейського Союзу, Президент України Зеленський В.О., прем'єр-міністр України, Омбудсмен ЄС, представник комісії прав людини ООН, представник Кабінету Міністрів України, представник Верховної ради України про визнання дій протиправними та зобов'язання третій стороні в забезпеченні прав репресованим позивачам - повернути позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяД.Д. Гнап