Копія
Справа № 560/4091/19
іменем України
10 лютого 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - Залевського В.В., представників відповідача - Киричук С.М., Цимбалюк О.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці ДФС, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 №UA400030/2019/000060/1;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/02400.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 вересня 2019 року між ПП «Турфлора» та Фермерським господарством «Діана» було укладено зовнішньоекономічний контракт (договір) № КП-18/19 про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Надалі, згідно контракту на умовах FСА та інвойсу № КП-18/19-1 від 09.09.2019 було поставлено товар. З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом за посередництвом митного брокера ОСОБА_1 до митного поста "Хмельницький центральний" (UА400030) Хмельницької митниці ДФС подано електронну митну декларацію за № UА400030/2019/030566, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньо - економічного контракту № КП-18/19-1 від 09.09.2019. За результатами перевірки ВМД № UА400030/2019/030566 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400030/2019/02400 від 11.09.2019, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів № UА400030/2019/000060/1 від 11.09.2019, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначено за методом 3 (за ціною договору щодо оформлення подібних (аналогічних ) товарів). Позивач не погодившись із такими діями відповідача звернувся до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачем 03.01.2020 подано відзив на позов у якому останній зазначив, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Між ПП «Турфлора» та Фермерським господарством «Діана» (Республіка Білорусь) укладено зовнішньоекономічний контракт (договір) № КП-18/19, згідно якого ПП «Турфлора» - Покупець, Фермерське господарство «Діана» - Постачальник.
Предметом даного договору є зобов'язання Постачальника на умовах визначених даним Договором, поставити у власність Покупця Товар (картоплю продовольчу), а Покупця прийняти і оплатити Товар, у відповідності до Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 2.2 Покупець зобов'язується на умовах, визначених в даному Договорі, прийняти і оплатити Товар.
Орієнтовна сума Договору складає 100000,00 доларів США. (п. 2.6 Договору)
Згідно п. 3.1 Контракту, поставка товару здійснюється автотранспортом і за рахунок Покупця на протязі 10 днів після попередньої оплати. Умови поставки РСА відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року.
Відповідно до Специфікації № 2 від 04.09.2019 - додаток № 2 до договору № КП-18/19 від 04.09.2019, товаром, який продавався позивачу зарубіжним контрагентом була картопля продовольча (2 сорт «Бриз»), відправник СФГ «Діана», кількість 63 тони (фізична вага 3 машини), вартість за тонну 67,90 дол. США, загальна вартість 4277,870 дол. США.
Після підписання сторонами по договору вказаної специфікації № 2 від 04.09.2019, зарубіжним контраген том було виставлено рахунок на попередню оплату КП 18/19-2 від 04.09.2019 року, де зазначено вартість партії товару відповідно до специфікації № 2, а саме на суму 4277,70 дол. США. та вказано назву продукції - картопля продо вольча (2 сорт «Бриз»), відправник СФГ «Діана», кількість 63 тони (фізична вага 3 машини), вартість за тонну 67,90 дол. США. загальна вартість 4277,870 дол. США.
Позивачем було проведену попередню оплату, що підтверджує платіжне доручення на попередню оплату № 365JBKLJO від 05.09.2019 року на суму 4277,70 дол. США де вказано призначення платежу КП 18/19-2 від 04.09.2019 та отримувача СФГ «Діана», його адресу.
В подальшому, згідно Контракту на умовах FСА та інвойсу № КП-18/19-1 від 09.09.2019 було поставлено товар (картоплю продовольчу).
До першої з поставок ав томобілем МАН/кегель реєстраційний номер НОМЕР_1 (зазначений в товарно-транспортній накладній (СМК) в графі 25), яким перевозилася першу партію товару в кі лькості 21.43 тони видано супровідний документ - інвойс рахунок-фактура КП-18/19-1 від 09.09.2019. Даний інвойс відповідно зазначений в товаро транспортній накладній від 09.09.2019 в декларації країни походження товару від 09.09.2019 та в електронній декларації.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом за посередництвом митного брокера ОСОБА_1 до митного поста "Хмельницький центральний" (UА400030) Хмельницької митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UА400030/2019/030566, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньо - економічного контракту № КП-18/19-1 від 09.09.2019.
До митної декларації №UА400030/2019/030566 декларантом було подано документи: зовнішньоекономічний контракт (договір) № КП-18/19, Рахунок-фактура (інвойс) КП-18/19-1 від 09.09.2019, Автотранспортна накладна б/н від 09.09.2019, Калькуляція транспортних витрат б/н від 06.09.2019, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 2 від 04.09.2019, Договір про надання послуг митного брокера № 67 від 09.01.2019, Договір (контракт) про перевезення № 12 від 05.09.2019, заява про відсутність ГМО б/н від 09.09.2019, Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 ВYUА96010084594264491 від 09.09.2019, копія митної декларації країни відправлення 20733/090919/0039872 від 09.09.2019.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару «Картопля свіжа, продовольча, врожаю 2019 року, (2 сорт). Сорт "Бриз". Призначена для громадського харчування, в сітках, не розфасована для роздрібної торгівлі. Вага нетто - 21000 кг. Виробник: КФХ "ДИАНА"», за митною декларацією від 09.09.2019 №UА400030/2019/030566 відповідачем встановлено, що: документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема витрати на навантаження, пакування, страхування та витрати на обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; документи, подані згідно ч. 2, 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності в частині відомостей про банківську установу, зазначену у поданому платіжному дорученні та банківську установу, вказану в поданих до митного оформлення контракті та рахунку-фактурі; наявні розбіжності в частині заявленої вартості згідно наданих комерційних документів та дійсній ціні продажу товару виробника, яка присутня у відкритих джерелах інтернет ресурсів, зокрема, сайт www.diana.agrork.by., що суперечить положенням ст.7 ГАТТ.
У зв'язку із зазначеним, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, митним органом запропоновано декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: рахунок на попередню оплату КП 18/19-2 від 04.09.2019, платіжне доручення на попередню оплату № 365JBKLJO від 05.09.2019 року на суму 4277,70 дол. США де вказано призначення платежу КП 18/19-2 від 04.09.2019 та отримувача СФГ «Діана», його адресу, лист відправника № 218 від 11.09.2019, інформаційну цінову довідку Хмельницької ТПП №22-05/810 від 11.09.2019, прайс-лист виробника товару б/н від 04.09.2019.
Вказані факти підтверджуються наявними матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
Перевіривши зазначені документи, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 №UA400030/2019/000060/1 та оформив картку відмови в митному оформленні декларації № UA400030/2019/02400.
Підставою для коригування митної вартості зазначено наступне: "Неподання до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості у відповідності до вимог ч. 2, 8, 9 ст. 52 МКУ та ч. 2, 3 ст. 53 МКУ. Документи, подані згідно ч. 2 ст.53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема витрати на навантаження, пакування, страхування та витрати на обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Також, документи, подані згідно ч. 2, 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності в частині відомостей про банківську установу, зазначену у поданому платіжному дорученні та банківську установу, вказану в поданих до митного оформлення контракті та рахунку - фактурі. Також наявні розбіжності в частині заявленої вартості згідно наданих комерційних документів та дійсній ціні продажу товару виробника, яка присутня у відкритих джерелах Інтернет ресурсів, зокрема, сайт www.diana.agrork.by., що суперечить положенням ст. 7 ГАТТ. У зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; Консультацію проведено Метод 1 не застосовано в зв'язку з неподанням всіх додаткових документів, які б підтверджували заявлену декларантом вартість, а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод 2 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу, щодо оформлення ідентичних товарів; Застосовано метод 3 - за ціною договору щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495 - VІ, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема МД від 10.09.2019 №UА102230/2019/636886".
Отже, підставами для прийняття оскаржуваного рішення слугували висновки відповідача про те, що позивачем не подано всіх додаткових документів, які б підтверджували заявлену декларантом вартість (виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями), а подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 №UA400030/2019/000060/1 та карткою відмови в митному оформленні декларації № UA400030/2019/02400, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 МК України).
Приписами ст. 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями ч.4 та 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За приписами ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).
Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.
Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товару, так і на вимогу Митниці, надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару, а саме:
- Зовнішньоекономічний контракт (договір) № КП-18/19;
- Рахунок-фактура (інвойс) КП-18/19-1 від 09.09.2019;
- Автотранспортна накладна б/н від 09.09.2019;
- Калькуляція транспортних витрат б/н від 06.09.2019;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 2 від 04.09.2019;
- Договір про надання послуг митного брокера № 67 від 09.01.2019;
- Договір (контракт) про перевезення № 12 від 05.09.2019;
- заява про відсутність ГМО б/н від 09.09.2019;
- Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 ВYUА96010084594264491 від 09.09.2019;
- копія митної декларації країни відправлення 20733/090919/0039872 від 09.09.2019;
- рахунок на попередню оплату КП 18/19-2 від 04.09.2019;
- платіжне доручення на попередню оплату № 365JBKLJO від 05.09.2019 року на суму 4277,70 дол. США;
- лист відправника № 218 від 11.09.2019;
- інформаційну цінову довідку Хмельницької ТПП №22-05/810 від 11.09.2019;
- прайс-лист виробника товару б/н від 04.09.2019.
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.
Так, відповідач однією із обставин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 №UA400030/2019/000060/1 визначив те, що документи подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема витрати на навантаження, пакування, страхування та витрати на обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.
На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Однак, судом встановлено, що відповідно до п. 3.1 Контракту № КП-18/19 від 04.09.2019, визначено, що поставка товару здійснюється автотранспортом і за рахунок Покупця на протязі 10 днів після попередньої оплати, на умовах поставки FСА відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року.
З цього приводу слід зазначити, що умови поставки FCA визначені правилами ІНКОТЕРМС-2010, які полягають у наступному: FCA FREE CARRIER ФРАНКО ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця); Термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, що минув митне очищення, для експорту покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, то продавець, як наслідок, за відвантаження товару відповідальності не несе. Відповідно до положень поставки Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару. Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Даний термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець довіряє іншій особі, яка не є перевізником, прийняти товар, то продавець вважається виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.
З вищенаведеного слідує, що в укладеному позивачем із контрагентом Контракті № КП-18/19 від 04.09.2019 (п. 3 договору) зазначено відповідні обов'язки визначені учасниками вказаного договору.
Таким чином, умовами поставки, зазначеними в міжнародному контракті № КП-18/19 від 04.09.2019, на підставі якого здійснювалась поставка задекларованих товарів (картоплі продовольчої) визначена інформація щодо навантаження, пакування та транспортування товару, тому доводи відповідача щодо наявності сумнівів щодо інформації про навантаження пакування та транспортування є необґрунтовані.
Суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.
Судом враховано, що як зазначалося вище, позивачем надано до митного органу: Рахунок-фактура (інвойс) КП-18/19-1 від 09.09.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 2 від 04.09.2019, автотранспортну накладну б/н від 09.09.2019, копію митної декларації країни відправлення 20733/090919/0039872 від 09.09.2019, в яких зазначено назву продукції - картопля продово льча (2 сорт) сорт «Бриз», виробник та відправник СФГ «Діана», кількість 21,43 тони, вар тість за тонну 67,90 дол. США, загальна вартість 1425,90 дол. США, вид пакування: сітки, кількість 840 шт. їх вага та кількість 20 шт. і вага піддоні.; Договір (контракт) про перевезення № 12 від 05.09.2019, в якому зазначено умови перевезення, обов'язки сторін по договору та калькуляція транспортних витрат, яка зазначена у довідці - калькуляцїї до договору про транспортні витрати б/н від 06.09.2019, в якій вказано загальну кількість витрат на транспортування товару (до кордону і по території України) - 10000,00 грн.
Також, судом взято до уваги, як належні докази у справі Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 ВYUА96010084594264491 від 09.09.2019, в якому зазначено виробника товару СФГ «Діана» та назву продукції - картопля продовольча сорт «Бриз» і вказано вид транспорту - автомобільний, та кількість і вид пакування: сітки в кількості 840 шт., піддони в кількості 20 шт., та вказано то й же інвойс № КП-18/19-1 від 09.09.19; лист відправника № 218 від 11.09.2019, який був наданий до Хмельницької Торгово-промислової палати щодо опису сортів продукції - картоплі, та її вартості, де вказана ідентична вартість зазначена в попередніх документах, - 67,90 доларів США за 1 тонну картоплі 2 сорту, та Інформаційну цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати (ТПП) № 22- 05/810 від 11.09.2019 року, в якій зазначено відпускну експертну ціну для картоплі продовольчої другого сорту на умовах поставки FСА станом на 04.09.2019 в розмірі 67,90 дол. США за 1 тону.
У наданих документах наявні ідентичні відомості про сторін, товар, реквізити, маршрути, державні номерні знаки автомобілів, номера договору тощо, а, отже, такі документи повністю підтверджують числове значення митної вартості товару, який ввозився позивачем на митну територію України.
Стосовно зауважень митного органу до документів поданих декларантом згідно ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, в яких на думку відповідача містяться розбіжності в частині відомостей про банківську установу зазначену в поданому платіжному дорученні та банківську установу вказану в поданих до митного оформлення контракті та рахунку фактурі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем на пропозицію підтвердження заявленої митної вартості митного органу надано платіжне доручення на попередню оплату № 365JBKLJO від 05.09.2019 року на суму 4277,70 дол. США, де вказано призначення платежу КП 18/19-2 від 04.09.2019 та отримувача СФГ «Діана», його адресу, яке підтверджує оплату товару за ціною визначеною у інвойсі до моменту його поставки.
Також, представником позивача надано до суду протокол (англійською мовою), з якого судом встановлено, що банк відправник є Приват Банк Київ, який направляє кошти через банк з яким він співпрацює JP MORGAN CHASE BANK до банку кореспондента зазначеного в рахунку № КП-18/19-2 - DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS NEW YORK, USA, також у зазначеному протоколі вказано отриму вача бенефіціата рахунок в банку ОАО «Белегпромбанк» в місті Мінськ та вказано призна чення платежу (переклад з англійської) - "за картоплю згід но інвойсу № 18/19-2" («for potato invoise nkp - 18/19-2»).
Також, на вимогу відповідача позивачем надано рахунок - фактуру (інвойс) КП-18/19-1 від 09.09.2019 до Договору № КП-18/19 від 04.09.2019 на оплату частини продукції за договором, що підлягає розмитненню. Судом встановлено, що зазначені рахунки виписані відповідно до умов договору п. 3.1, якого передбачає попередню оплату.
Отже, враховуючи зазначене, доводи відповідача про наявність сумнівів щодо цифрового значення митної вартості задекларованого позивачем товару спричиненого розбі жностями банківських реквізитів є необґрунтованими.
Ще однією підставою прийняття оскаржуваного рішення відповідач зазначив про наявність розбіжностей в поданих декларантом документах для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, а саме в частині заявленої вартості згідно наданих документів та дійсній ціні продажу товару виробника, яка присутня у відкритих джерелах Інтернет ресурсів, зокрема сайт www.diana.agrork.by., що суперечить положенням ст. 7 ГАТТ, проте, суд не погоджується із таким твердженням відповідача оскільки з наданої до суду Інформаційної цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати (ТПП) № 22 - 05/810 від 11.09.2019, встановлено, що Інтернет сторінка виро бника (постачальника) картоплі: Крестьянское Фермерское Хозяйство (КФХ) «Диана» є - www.diana.fermer.by., а не www.diana.agrork.by.
Тому суд приходить до висновку, що твердження відповідача про «наявні розбіжності в частині за явленої вартості згідно наданих документів та дійсній ціні продажу товару виробника, яка присутня у відкритих джерелах Інтернет ресурсів, зокрема на сайті www.diana.agrork.by. - є безпідставними, так як використаний відповідачем сайт для порів няння вартості картоплі не належить її постачальнику.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що Інтернет сторінки не є офертою в розумінні ЦПК України та Цивільно го кодексу Республіки Білорусь. Дані на Інтернет сторінці зазначенні для роздрібної торгівлі та не оновлюються щоденно, що підтверджується інформацією на сайті в рубриці «дата».
В свою чергу судом встановлено, що позивачем на підтвердження якості товару, що поставляється, його сорту та вартості надано лист ФГ «Діана» № б/н від 09.09.2019, в якому зазначено, що товар (картопля продовольча) не є генно-модифікованою (не ГМО), Сертифікат походження товару - картоплі продовольчої сорту "Бриз" від 09.09.2019, лист ФГ «Діана» № 218 від 11.09.2019 про підтвердження вартості товару - картоплі продовольчої сорту "Бриз", Сорт 2, Інформаційну цінову довідку видану Хмельницькою торгово-промисловою палатою № 22-05/810 від 11.09.2019.
На спростування зазначених доводів представниками відповідача в судовому засіданні жодних обставин не наведено.
Суд також критично оцінює посилання відповідача на порушення позивачем ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), оскільки положення даної статті акцентують увагу на визначенні дійсної ціни в умовах нормального ходу торгівлі та вільної конкуренції, що відповідно до міжнародних звичаїв ділового обороту по своїй суті означає право сторін по договору визначати ціни згідно договірних відносин.
Отже, митним органом не доведено, що документи, які подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано достатніх доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем при подачі документів було надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Неточності на які посилається відповідач, не є беззаперечними доказами не розмитнення товару за ціною договору.
Разом з тим суд зазначає, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
В оскаржуваному рішенні відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.
Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем для оформлення товару за основним методом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Таким чином, суд вважає необґрунтованими наведені відповідачем підстави для коригування митної вартості товару.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 №UA400030/2019/000060/1 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/02400 прийняті без урахуванням усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване Рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 №UA400030/2019/000060/1 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/02400 не відповідають передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості та пропорційності індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2356,25 грн. підлягає стягненню з Хмельницької митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 11.09.2019 №UA400030/2019/000060/1.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/02400.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці ДФС на користь Приватного підприємства "Турфлора" судові витрати в сумі 2356,25 грн. (дві тисячі триста пятдесят шість гривень двадцять п'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 лютого 2020 року
Позивач:Приватне підприємство "Турфлора" (вул. Івана Франка, 49, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 39614706)
Відповідач:Хмельницька митниця ДФС (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 39423132)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
Суддя І.І. Тарновецький