Ухвала від 17.02.2020 по справі 372/154/20

Справа № 372/154/20

Провадження 1-кп-119/20

ухвала

Іменем України

17 лютого 2020 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

законного представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019110230001146 від 06.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2020 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230001146 від 06.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, разом з угодою про примирення сторін.

Ухвалою судді від 17 січня 2020 року призначене підготовче судове засідання по вищевказаному кримінальному провадженню.

Запобіжний захід не обирався.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про примирення сторін, оскільки законной представник малолітнього потерпілого та обвинувачений примирилися.

Законний представник малолітнього потерпілого підтримала дану угоду.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти затвердження даної угоди, оскільки обвинувачений ніякого злочину не скоював, а підписати угоду його вмовив слідчий. Крім того обвинувачений вказав. Що покарання яке вказано в угоді занадто суворе.

При вирішенні питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості суд приймає до уваги наступне.

Судом встановлено, що 10 січня 2020 року між законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_7 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про примирення сторін.

Згідно з даною угодою законний представник та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме покарання у виді двохсот годин громадських робіт. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Обвинувачений в судовому засіданні вказав, що винним себе у кримінальному провадженні не визнає та відмовився від свого підпису на угоді.

Крім того всупереч вимогам КПК України в угоді не зазначено обов'язків, які приймає на себе обвинувачений у зв'язку з примиренням. Також виявлені суперечності щодо часу та обставин вчинення злочину.

Згідно п.3 ч. ст.474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє, зокрема, характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим.

При з'ясуванні у обвинуваченого ступеню розуміння характеру обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, судом встановлено, що обставини вчинення злочину згідно обвинувального акту суттєво відрізняються від повідомлених самим обвинуваченим під час підготовчого судового засідання фактичних обставин, зокрема в нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та їх кількості.

Відповідно до ч.5 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо, зокрема, умови угоди не відповідають інтересам суспільства. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Відповідно до ч.6 ст.474 КПК України суд зобов'язаний переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто що не є наслідком застосування насильства,примусу,погроз .

Суд вважає, що визнання угоди суперечить інтересам малолітньої дитини, яка є потерпілою в даному кримінальному провадженні. Крім того угоду укладено сторонами не добровільно, про що заявив обвинувачений в судовому засіданні.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень, зокрема, відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК.

Враховуючи викладене вище, умови угоди про визнання винуватості суперечать інтересам суспільства, тому в судовому засіданні встановлено підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

За таких обставин, у затвердженні угоди слід відмовити, а кримінальне провадження слід повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27,31,32,33.179,315,316,474 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості від 10 січня 2020 року між законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 щодо вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Повернути прокурору кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230001146 від 06.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України для продовження досудового розслідування в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
87645873
Наступний документ
87645875
Інформація про рішення:
№ рішення: 87645874
№ справи: 372/154/20
Дата рішення: 17.02.2020
Дата публікації: 06.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Обухівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (17.03.2020)
Дата надходження: 17.03.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
17.02.2020 12:30 Обухівський районний суд Київської області
03.03.2020 15:35 Обухівський районний суд Київської області
04.03.2020 11:50 Обухівський районний суд Київської області
13.03.2020 09:35 Обухівський районний суд Київської області
18.03.2020 10:15 Обухівський районний суд Київської області
18.03.2020 10:35 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2020 09:00 Обухівський районний суд Київської області
25.03.2020 09:15 Обухівський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗІНЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ЗІНЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
обвинувачений:
СІМОРОЗ Вадим Володимирович
потерпілий:
Галитій Ростислав Юрійович
представник потерпілого:
Шелідько Олена Вікторівна