Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
17 лютого 2020 р. № 520/62/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01 березня 2018 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 згідно п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. №418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. №713) з 01 березня 2018 р., з урахуванням вже виплачених пенсії та без обмеження граничним розміром.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листом відповідача від 20.11.2019 р. №6721/02.12-20 позивача повідомлено про обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням вимог ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи". Позивач вважає, що враховуючи обставини часу призначення пенсії і положень п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VІІІ, обмеження максимальним розміром не застосовується.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року відкрито спрощене провадження.
03.02.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що пенсію за вислугу років позивачу обчислено за нормами Закону України №1788 із заробітної плати за період роботи на посадах льотного складу з 01.01.1979 р. по 31.12.1992 р. при стажі роботи у складі льотного екіпажу 28 років 10 місяців 6 днів. Загальний стаж на момент призначення 37 років 9 місяців 20 днів. Розрахунок пенсії позивача проводиться з 01 березня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713. Зазначає, що в даному випадку пізніше прийняті норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148, тому з 01.10.2017 р. застосовувати норми законодавства, що діяло раніше, законні підстави відсутні.
Судом встановлені наступні обставини справи:
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу з 17.11.2008 р. відповідно до ст. 54 Закону України Про пенсійне забезпечення".
Адвокат позивача звернувся з адвокатським запитом до Київського відділу обслуговування громадян у м.Харкові управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Харківській області.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.11.2019 р. №6721/02.12-20 позивача повідомлено про те, що виплата пенсії здійснюється з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та не може перевищувати 10740 грн.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву на позов, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За змістом частини першої статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу.
Відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9.08.2005 №713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Спір між сторонами виник з приводу застосування відповідачем після проведення перерахунку пенсії з 01.03.2018 та подальших перерахунків обмеження її розміру максимальною величиною.
Статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8.07.2011 №3668-VI встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказаним законом було внесено зміни до низки інших законів, зокрема до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Так, відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Суд звертає увагу, що частина третя статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладена в редакції Закону від 08.07.2011 №3668-VI; із змінами, внесеними згідно із Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII.
Так само, частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції зазначених вище законів) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Водночас, як визначено абзацами першим, другим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Крім того, у пункті 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII передбачено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 1 січня 2016 року.
Судом встановлено, що пенсійним органом застосоване обмеження розміру пенсії позивача до виплати максимальною величиною.
Разом з цим, як встановлено судом, пенсію за вислугу років позивачеві призначено у 2008 році, тобто, до набрання чинності змінами, запровадженими Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, а також - до внесення змін у частину третю статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та частину третю статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" законами від 24.12.2015 №911-VIII та від 06.12.2016 №1774-VIII.
Наведене, з урахуванням зазначених вище положень абзацу першого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8.07.2011 №3668-VI, є підставою для висновку про те, що обмеження пенсії максимальним розміром на позивача не розповсюджується.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, що враховується судом в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.
Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, обмежуючи розмір пенсії позивачу до виплати максимальною величиною, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення", а також без дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, з підстав викладених вище.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01 березня 2018 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 згідно п.7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. №418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. №713) з 01 березня 2018 р., з урахуванням вже виплачених пенсії та без обмеження граничним розміром.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області (м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено 17 лютого 2020 р.
Суддя Мінаєва К.В.