Справа № 500/2828/19
18 лютого 2020 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі: судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивачки, адвоката Фльорківа Олександра Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови та стягнення завданої майнової шкоди,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Фльорківа Олександра Володимировича звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 99 950,00 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови та стягнення завданої майнової шкоди задоволено повністю, визнано протиправною відмову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у виплаті ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 99 950,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось.
Представник позивачки, адвокат Фльорків О.В. 04.02.2020 подав до суду заяву, у якій просив надати час для подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат та вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
05.02.2020 до суду надійшла заява представника позивачки, адвоката Фльорківа О.В. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду від 04.02.2020 у цій справі ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, а тому ухвалою суду від 06.02.2020 на підставі частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначено розгляд заяви представника позивачки, адвоката Фльорківа О.В. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні на 18.02.2020 о 15.30 год.
Заява обґрунтована тим, що позивачка у цій справі понесла судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн, у зв'язку з чим представник позивачки просить постановити додаткове рішення у справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у суді в розмірі 11200,00 грн (а.с.125).
18.02.2020 до суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (а.с.144-146). У таких запереченнях представник відповідача цитує положення статей 134, 139 КАС України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо вирішення питання розподілу витрат на правничу допомогу та вказує, що звернення до суду вкладників банку з аналогічними позовами носить масовий характер, послуги за даною категорією справ є стандартними послугами та не потребують великих професійних затрат. Відтак, представник відповідача вважає, що заявлені у даній справі послуги адвоката є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
18.02.2020 представник позивачки, ознайомившись у суді з запереченнями представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, подав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності та відсутності позивачки, просив ухвалити додаткове рішення, котрим здійснити розподіл судових витрат, понесених в зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції (а.с. 148).
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду заяви представника позивачки, адвоката Фльорківа О.В. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 138-139, 147), явку уповноваженого представника у судове засідання 18.02.2020 не забезпечив, причини неприбуття до суду не повідомив.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною третьою статті 252 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, судовий розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення здійснено за відсутності сторін та їх представників у письмовому провадженні.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.
05.12.2019 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги між позивачкою ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «СИЛА ПРАВА», в особі Керуючого партнера Фльорківа Олександра Володимировича, згідно з пунктом 1.1 якого Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта в Тернопільському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді та інших судах, державних органах, установах, недержавних організаціях у справах за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів, на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. Для надання правничої (правової) допомоги Клієнту, Адвокатським об'єднанням призначено адвокатів: Башуцького Ігоря Ярославовича та Фльорківа Олександра Володимировича (пункт 1.2 договору) (а.с. 126-128).
Розділом 4 вказаного договору врегульовано порядок здійснення розрахунків. Так пунктом 4.2 договору передбачено, що правову допомогу, що надається Адвокатським об'єднанням по цьому Договору Клієнт оплачує в гривнях шляхом внесення (переказу) коштів на рахунок Адвокатського об'єднання. Клієнт зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів з дати укладення цього Договору оплатити гонорар в розмірі, визначеному Сторонами в додатку до цього Договору (пункт 4.3 договору). Пунктами 4.5 та 4.6 договору передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість. Акт складається Адвокатським об'єднанням та надається представнику Клієнта особисто або надсилається Клієнту поштою. Акт вважається підписаним якщо протягом 3 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Оплата за цим Договором є гонораром Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.
Згідно Додатка №1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.12.2019 сторони визначили види правничої (правової) допомоги та погодили розмір гонорару по Договору, зокрема, згідно з пунктами 2, 3 Додатку №1 за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 800 грн. Загальний розмір гонорару залежить від кількості затрачених адвокатом Адвокатського об'єднання годин по даній справі, але в будь-якому випадку не може бути меншим 8 000,00 грн (а.с. 128).
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано суду наступні документи:
- копія акта №1 від 04.02.2020 обсягу наданої правничої (правової) допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.12.2019 (а.с. 129);
- копії виписок за рахунками від 15.01.2020 (а.с. 130) та від 23.01.2020 (а.с. 131);
- копії квитанцій від 15.01.2020 та від 23.01.2020 на загальну суму 9 000,00 грн, у яких вказано призначення платежу: ОСОБА_1 ; оплата за адвокатські послуги (а.с. 132);
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України)
Згідно з частинами п'ятою, сьомою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У цій справі до ухвалення рішення у справі представником позивачки у судовому засіданні 04.02.2020 була подана заява про надання доказів понесених витрат на правову допомогу (а.с.100). Із заявою про ухвалення додаткового рішення та відповідними доказами на підтвердження судових витрат представник позивача звернувся до суду 05.02.2020, тобто з дотриманням п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 питання щодо розподілу судових витрат не було вирішено. З огляду на наведене, необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.
Визначаючись щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що наведені вище положення процесуального законодавства дають підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Суд зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
При цьому, при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Судом встановлено, що з акта про надання правничої (правової) допомоги до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.12.2019, складеного та підписаного сторонами договору, вбачається, що адвокатом Адвокатського об'єднання надані роботи (послуги), на які всього затрачено 14 годин, вартість послуг склала 11 200,00 грн, зокрема:
попередня (досудова) консультація, вивчення документів, судової практики та аналіз законодавства щодо предмета спору - 1 година; вартість вказано 800,00 грн;
формування правової позиції, підготовка та подання позовної заяви - 8 годин; вартість послуг - 6 400,00 грн;
ознайомлення із відзивом на позов, підготовка та подання відповіді на відзив - 4 години; вартість послуг - 3 200,00 грн;
участь у судових засіданнях - 1 година; вартість - 800,00 грн (а.с. 129).
Як доказ проведених розрахунків наданих (отриманих) послуг до матеріалів справи долучено копії квитанцій від 15.01.2020 та від 23.01.2020 про перерахування коштів ОСОБА_1 Адвокатському об'єднанню «СИЛА ПРАВА» в сумах 3 000,00 грн, 5 000,00 грн та 1 000,00 грн, загалом 9 000,00 грн (а.с. 132), а також копії виписок за рахунками Адвокатського об'єднання «СИЛА ПРАВА» у АТ «Кредобанк» за 15.01.2020 та 23.01.2020 про зарахування коштів від ОСОБА_1 з призначенням платежу: оплата за адвокатські послуги в загальній сумі 9 000,00 грн (а.с. 130-131).
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 05.07.2012, № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Частина перша статті 19 цього ж Закону визначає, що видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268).
Стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15, аналізуючи положення статті 134 КАС України, визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд враховує, що ця адміністративна справа в силу пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України є справою незначної складності, проте потребувала пояснень сторін (з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування), а тому її розгляд проводився за участі сторін, представництво інтересів позивачки забезпечив представник. Спір є майновим та стосується відшкодування шкоди завданої позивачці протиправними діями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через невиплату гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду, право на отримання якого підтверджено судовими рішеннями, що спростовує твердження представника відповідача про масових характер позовів цієї категорії, оскільки така масовість стосувалася позовів про включення осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду, але не відшкодування майнової шкоди. Обгрунтування позовних вимог і предмет позову свідчать про важливість предмета спору для позивачки, яка з червня 2016 року не може отримати гарантоване державою відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при наявності судового рішення, яким таке право підтверджено, та вчиняючи ряд дій спрямованих на захист своїх майнових прав.
З огляду на зміст позову, відповіді на відзив, суд зазначає, що підготовка таких заяв по суті у даній справі вимагала середнього обсягу юридичної роботи (проте не надмірного, значного) та виконання нескладної технічної роботи, адже, усі документи, необхідні для складання і подання до суду позовної заяви були у позивачки в наявності, не вимагали додаткового зібрання доказів.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій виклав правові висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Відтак, з огляду на нескладність справи, її значення для позивачки (справа стосується лише її особистого інтересу) та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 7 200,00 грн, з яких: попередня (досудова) консультація 800,00 грн (1 год); підготовка позовної заяви - 4 000,00 грн (5 год); підготовка відповіді на відзив - 1 600,00 грн (2 год); участь у судових засіданнях - 800,00 грн (1 год).
Щодо доводів представника відповідача, який клопотав про відмову в ухваленні додаткового рішення, то суд зауважує, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що розмір понесених витрат позивачем у сумі 7 200,00 грн є обгрунтованим та співмірним з предметом спору.
Таким чином, виходячи із критеріїв обґрунтованості розміру та пропорційності судових витрат до предмета спору, до відшкодування ОСОБА_1 з відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають документально підтверджені та доведені витрати, понесені позивачкою на правничу допомогу, у сумі 7200,00 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 243, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача, адвоката Фльорківа Олександра Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7200,00 грн (сім тисяч двісті грн 00 коп).
У задоволенні стягнення решти суми відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вулиця Січових Стрільців, 17, місто Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи 21708016).
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 18.02.2020.
Суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.