Справа № 607/26134/19
12 лютого 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
представника позивача Кучмій М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про скасування реєстраційної дії щодо реєстрації ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем,
ОСОБА_1 (надалі, позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, в якому просив скасувати реєстраційну дію №26460000000030814, а саме реєстрацію ОСОБА_1 фізичною особою - підприємцем.
Позов обґрунтований тим, що після подачі відповідної електронної заяви позивач неодноразово перевіряв статус свого звернення, а саме 03.06.2017, 29.06.2017, 31.05.2017, однак жодного повідомлення від органів державної влади про реєстрацію підприємницької діяльності чи відмову у такій не отримував. Як зазначає позивач, він вирішив, що система є несправною та його заявку не прийнято. Однак, позивача зареєстровано як фізичну особу - підприємця, що суперечить волевиявленню позивача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання в даній справі призначено на 15.01.2020 о 11:30 год.
15.01.2020 у відкритому судовому засіданні замінено неналежного відповідача на належного з відділу державної реєстрації Тернопільської міської ради на Тернопільську міську раду, а також оголошено перерву до 12.02.2020 о 10:00 год.
Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Частиною шостою ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.
Судом встановлено, що 29.05.2017 позивач звернувся через електронний кабінет на порталі державних послуг igov.org.ua із заявкою для здійснення реєстрації фізичною особою - підприємцем.
22.06.2017 позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Після цього, 30.07.2017 позивач виїхав за межі кордону України, про що свідчить відмітка у закордонному паспорті позивача.
Оскільки позивача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що суперечить його волевиявленню, він звернувся з даним позовом до суду про скасування реєстраційної дії - реєстрації фізичною особою - підприємцем.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755) та Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 №359/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за №200/28330 (надалі, Порядок №359/5).
Частиною другою ст.14 Закону №755 передбачено, що державна реєстрація фізичних осіб - підприємців на підставі документів, поданих у паперовій та електронній формі, а також державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від їх місця знаходження.
Згідно пункту 1 частини першої ст.25 Закону України №755, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Пунктом 3 розділу II Порядку № 359/5, встановлено, що державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів.
За бажанням заявника державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формують та роздруковують заяву про державну реєстрацію, на якій заявник проставляє власний підпис за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній.
Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у Єдиному державному реєстрі.
Суд зазначає, що у розумінні ст.11 Закону №755, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
З матеріалів справи слідує, що органом, які здійснюють реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проведено реєстрацію позивача як фізичної особи - підприємця, який виявив бажання займатися підприємницькою діяльністю, 22.06.2017, номер запису: 26460000000030814.
Крім того, у відповідності до викопіювань з електронного кабінету позивача на електронному порталі державних послуг igov.org.ua, проведення реєстрації заявки позивача знаходилось у статусі: "очікування в черзі", що кореспондується положеннями розділу ІУ Порядку №359/5.
В ході розгляду даної справи встановлено, що 30.07.2017 позивач виїхав за межі кордону України, про що свідчить відмітка у закордонному паспорті позивача.
Суд вважає, що у проміжок часу з дня реєстрації позивача підприємцем 22.06.2017 року по день його виїзду за кордон України 30.07.2017, позивач не був позбавлений можливості перевірити статус свого звернення, чи звернутися до органів, які здійснюють реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань особисто з метою з'ясування наявності у нього статусу фізичної особи - підприємця.
Натомість, позивач перевіряв свій статус востаннє 29.06.2019, що не заперечувалось стороною позивача у судовому засіданні.
При цьому, судом не здобуто, а сторонами у справі не подано до суду належних, достатніх та допустимих доказів звернення позивача до органів, які здійснюють реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про скасування такої реєстраційної дії.
Суд також зазначає, що у розумінні ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, що кореспондує такій особі обов'язок самостійно вчиняти щодо реєстрації, здійснення та припинення підприємницької діяльності.
У контексті наведеного, суд вважає, що звернення до суду з даним позовом, на думку суду, є передчасним, оскільки у спірному випадку відсутнє порушення прав позивача. В той же час, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем у справі не наведено обставин, за яких його права були порушені, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про скасування реєстраційної дії щодо реєстрації ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене та підписане 17 лютого 2020 року.
Копію рішення надіслати відповідачу.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.