про відмову у забезпеченні позову
18 лютого 2020 р. Справа № 480/1049/20
Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Гелети С.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 до відповідача Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, 3-ті особи Соснівська сільська рада Конотопського району Сумської області, приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Соснівська" про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи - Соснівська сільська рада Конотопського району Сумської області, приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Соснівська", в якій просить визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою" від 25.11.2019 №18-17822/16-19-СГ; № 18-17863/16- 19-СГ; № 18-17828/16-19-СГ; №18-17825/16-19-СГ; №18-17756/16-19-СГ; №18-17757/16-19-СГ; №18-17816/16-19-СГ; №18-17818/16-19-СГ; №18-17730/16-19-СГ; №18-17726/16-19-СГ; №18-17771/16-19-СГ; №18-1783 8/16-19-СГ; №18-17815/16-19-СГ; №18-17779/16-19-СГ; №18-17724/16-19-СГ; №18-17784/16-19-СГ; №18-17781/16-19-СГ; №18-17837/16-19-СГ; №18-17854/16-19-СГ; №18-17841/16-19-СГ; №18-17761/16-19-СГ; №18-17826/16-19-СГ; №18-17773/16-19-СГ; №18-17769/16-19-СГ; №18-17819/16-19-СГ; №18-17728/16-19-СГ; №18-17810/16-19-СГ; №18-17767/16-19-СГ; №18-17790/16-19-СГ; №18-17813/16-19-СГ; №18-17777/16-19-СГ; №18-17797/16-19-СГ; №18-17785/16-19-СГ; №18-17799/16-19-СГ; №18-17805/16-19-СГ; №18-17759/16-19-СГ; №18-17727/16-19-СГ; №18-17830/16-19-СГ; №18-17826/16-19-СГ; №18-17845/16-19-СГ; №18-17775/16-19-СГ; №18-17835/16-19-СГ; №18-17723/16-19-СГ; №18-17765/16-19-СГ; №18-17802/16-19-СГ; №18-17725/16-19-СГ; №18-17722/16-19-СГ; №18-17811/16-19-СГ; №18-17788/16-19-СГ; №18-17765/16-19-СГ.
Разом із позовом, до відкриття провадження у зазначеній справі, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. Позивач вважає, що оскільки на підставі вищевказаних наказів Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області можуть бути видані накази "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність", а також здійснення в установленому законом порядку реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, та існує висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент здійснити вище вказані дії, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем на сьогоднішній день вже було здійснено дії а саме, видані спірні накази які є протиправними та порушують право позивача на земельну ділянку, яка підлягає розпаюванню між членами КСП "Соснівське", членом якого також був позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши доводи вищевказаної заяви, відмовляє у її задоволенні, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Кодексу позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, відповідно до ст. ст. 150, 151 КАС України, суд може забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, однак за умов, перелічених в ч. 2 ст. 150 Кодексу.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 826/10936/18.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржені накази про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою на земельній ділянці, яка мала кадастровий номер 5922087800:04:003:0399.
Також позивач просить вжити заходи забезпечення позову, пов'язані саме із забороною Головному управлінню Держгеокадастру в Сумській області та відділу в Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області видавати накази та вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки яка мала кадастровий номер 5922087800:04:003:0399.
При цьому, як свідчать копії спірних наказів, дозволи на розроблення проектів землеустрою надані іншим особам на території Соснівської сільської ради за межами населених пунктів. Тобто такі накази не містять посилань про надання земельної ділянки з масиву з кадастровим номером 5922087800:04:003:0399.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Крім того, заява про забезпечення доказів належним чином не обґрунтована, не надано доказів того, що спірні накази пов'язані із земельною ділянкою з кадастровим номером 5922087800:04:003:0399, не надано відповідних доказів.
Позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ст. 150 КАС України, всі доводи позивача на подання заяви про забезпечення позову ґрунтуються лише на припущеннях, які наразі належними доказами не підтверджені.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-151, 152-154, 248, 294 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Сумській області видавати накази "Про затвердження документації землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" та вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки яка мала кадастровий номер 5922087800:04:003:0399 та розташована за межами населеного пункту Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області; заборони відділу в Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки яка мала кадастровий номер 5922087800:04:003:0399 та розташована за межами населеного пункту Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області, а саме при надходженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки заборонити реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено 18.02.2020.
Суддя С.М. Гелета