Іменем України
25.01.07 Справа №21/100/03-14/70
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Соколові А.А.
за участю представників:
позивача: Гавриленко В.К., свідоцтво № 030505 від 25.09.2002р.;
відповідача: Шабовт О.В., довіреність від 01.11.2006р.;
3-ої особи: не з'явився;
ДВС Пологівського району: Жук О.М., довіреність № 2758 від 09.02.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
«Магедівське хлібоприймальне підприємство»,
с. Магедово Пологівського району Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.10.2006 року
у справі № 21/100/03-14/70
за позовом Приватного підприємця Гавриленко Віктора Карповича,
с. Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
«Магедівське хлібоприймальне підприємство»,
с. Магедово Пологівського району Запорізької області
третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору -
Приватний підприємець Сальник Любов Миколаївна,
с. Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області
за участю Державної виконавчої служби у Пологівському районі
Запорізької області, м. Пологи Запорізької області
про спонукання до виконання договірних зобов'язань
та стягнення суми
03.11.2005р. господарським судом Запорізької області у справі №21/100/03-14/70 було прийнято рішення, яким позовні вимоги ПП Гавриленка В.К. задоволені частково: зобов'язано ВАТ «Магедівське хлібоприймальне підприємство» виконати свої договірні зобов'язання шляхом вчинення відповідних дій, а саме: переоформити на особовий рахунок ПП Сальник Л.М. 81940 кг. насіння соняшнику на загальну суму 87.962,00 грн., переданого на зберігання власником - Приватним підприємцем Гавриленко В.К. Відкритому акціонерному товариству «Магедівське ХПП». Стягнуто з ВАТ «Магедівське ХПП» на користь ПП Гавриленка В.К. суму 9259,00 грн. збитків, 972,21 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.12.2005р. вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2005р. були видані відповідні два накази суду від 23.12.2005р., по яким державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження.
15.06.2006р. до господарського суду Запорізької області від ВАТ «Магедівське ХПП» надійшла скарга на дії державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області, в якій ставиться питання про визнання недійсною постанови про накладення штрафу від 31.05.2006р., винесеної органом ДВС. Скарга мотивована тим, що 24.05.2006р. відповідачем було надано до ДВС копію книги кількісно-якісного обліку (форми № 36), в якій було здійснено запис на особовий рахунок Сальник Л.М. про переоформлення насіння, що, на думку скаржника, і є доказом виконання наказу господарського суду Запорізької області від 23.12.2005р. В подальшому, 30.05.2006р. голова правління відповідача особисто прибув до ДВС з метою впевнитися в тому, що ДВС отримала витяг з форми № 36 і до канцелярії ДВС було здано лист за вих. № 472-05 від 30.05.2006р., в якому були зазначені всі обставини виконання наказу суду. Доводи скарги ґрунтуються на приписах ст.ст. 46, 85 Закону України «Про виконавче провадження» і зводяться до фактичного виконання рішення господарського суду по даній справі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2006р. у справі № 21/100/03-14/70 (суддя Хоролець Т.Г.) у задоволенні скарги відповідача на дії ДВС Пологівського району Запорізької області було відмовлено з посиланням на Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Постанову КМУ № 510 від 11.04.2003р. «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно», Наказ Мінагрополітики України № 228 від 15.06.2004р. «Про затвердження Технічного регламенту зернового складу», а також із вказівкою про те, що з серпня 2003р. впроваджені нові складські документи, а на час видачі наказу від 23.12.2005р. ліквідовані прибуткові квитанції ф. № 13. Крім того, судом не прийнято в якості належного доказу для розгляду скарги, надану відповідачем в судовому засіданні копію складської квитанції № 437 від 24.05.2006р., із вказівкою про наявність заперечень представника відповідача в попередніх судових засіданнях про відсутність необхідності оформлення такої квитанції і внаслідок ненадання відповідачем такої квитанції до ДВС, а також зазначенням у висновку проведеної хлібної інспекцією перевірки лише про внесення записів до книги обліку № 36.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду, у поданій апеляційній скарзі ВАТ «Магедівське ХПП», відповідач у справі, вказує на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені і неправильно застосовані норми матеріального права. В апеляційній скарзі відповідач посилається на ті ж самі обставини, що були викладені ним в скарзі на дії ДВС, розглянутої судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Крім того, відповідач посилається на невірно надану судом оцінку такому документу, як копії складської квитанції № 437 від 24.05.2006р., що, як вказує заявник, є документом про підтвердження факту переоформлення зерна з одного клієнта на другого. В скарзі вказується на підтвердження матеріалами справи обставини переоформлення 24.05.2006р. відповідачем 81940 кг. насіння соняшника на особовий рахунок ПП Сальник Л.М., а також виконання директором підприємства обов'язку стосовно явки до ДВС з наданням підтверджуючих документів, у зв'язку з чим скаржником робиться висновок про порушення ДВС вимог ч.1 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження». Також, скаржник посилається на те, що голова правління підприємства Сопов О.М. не є боржником згідно до виконавчих документів, і в порушення вимог ч.1 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконати певні дії були направлені не до боржника за зобов'язанням - ВАТ «Магедівське ХПП», а до його посадової особи.
Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.10.2006р. у справі № 21/100/03-14/70 скасувати та визнати недійсною постанову про накладення штрафу від 31.05.2006р., прийняту ДВС у Пологівському районі.
Державна виконавча служба у Пологівському районі Запорізької області у відзиві на апеляційну скаргу вказує зокрема на те, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу на боржника - ВАТ «Магедівське ХПП» в особі директора Сопова О.М. при примусовому виконанні рішення господарського суду є правомірними, оскільки названа постанова прийнята у строк, спосіб і порядок, передбачений ст.ст. 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження».
Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.10.2006р. у справі № 21/100/03-14/70 залишити без змін і відмовити відповідачу у задоволенні скарги на дії ДВС у Пологівському районі.
Від ПП Гавриленка В.К. і ПП Сальник Л.М. письмових відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило. ПП Сальник Л.М. законним правом на участь свого представника в судових засіданнях не скористалась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суду не повідомила. Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, відповідно до ст.75 ГПК України, у відсутності третьої особи, оскільки її неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3589 від 12.12.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії - Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 13.12.2006р. розгляд апеляційної скарги в порядку ст.77 ГПК України було відкладено до 25.01.2007р.
В судовому засіданні 25.01.2007р. за згодою присутніх учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням присутніх представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2006р. ДВС у Пологівському районі Запорізької області була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області № 21/100/03-14/70 від 23.12.2005р. про зобов'язання ВАТ «Магедівське ХПП» виконати свої договірні зобов'язання шляхом вчинення відповідних дій, а саме: переоформити на особовий рахунок ПП Сальник Л.М. 81940 кг. насіння соняшнику на загальну суму 87.962,00 грн., переданого на зберігання власником - ПП Гавриленко В.К., відповідачу. В цій же постанові встановлений строк для добровільного виконання боржником зазначеного наказу.
В подальшому, 26.05.2006р. ДВС на ім'я директора ВАТ «Магедівське ХПП» направлено зобов'язання з'явитися до ДВС у Пологівському районі на 30.05.2006р. та надати підтверджуючі документи щодо виконання наказу господарського суду від 23.12.2005р. у справі № 21/100/03-14/70.
Листом від 30.05.2006р. ВАТ «Магедівське ХПП» повідомило ДВС про те, що особові рахунки відображаються зерновим складом в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36) і доказом виконання зазначеного вище наказу господарського суду є запис у книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів. В якості підтвердження виконання судового рішення, боржником надана книга руху зерна і зернопродуктів (форма № 36) за період з 23.08.2005р. по 31.05.2006р.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
31.05.2006р. ДВС у Пологівському районі прийнята постанова про накладення штрафу, згідно до якої на директора ВАТ «Магедівське ХПП» Сопова О.М. накладено штраф у розмірі 170,00 грн. Постанова мотивована тим, що ВАТ «Магедівське ХПП» не надано підтверджуючих документів щодо виконання наказу господарського суду від 23.12.2005р. по справі № 21/100/03-14/70.
30.05.2006р. та 01.06.2006р. ДВС у Пологівському районі складені акти державного виконавця про те, що боржник ВАТ «Магедівське ХПП» не надало підтверджуючих документів щодо виконання своїх договірних зобов'язань по переоформленню на особовий рахунок ПП Сальник Л.М. 81940 кг. насіння соняшника.
Суд не вбачає підстав для визнання недійсною постанови ДВС про накладення штрафу від 31.05.2006р., про що просить відповідач, з наступних підстав.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.
Згідно зі ст.43 названого Закону, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», КМУ була прийнята постанова від 11.04.2003р. № 510 «Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно», якою встановлено, що зернові склади видають в установленому порядку:
- з 1 липня 2003р. прості та подвійні складські свідоцтва на зерно під час здійснення заставних і прямих закупок зерна в поточному році Державним агентом із забезпечення заставних закупок зерна (без наявності сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки);
- до 31 грудня 2004р. складські квитанції на зерно, а також подвійні та прості складські свідоцтва (за наявності зазначеного сертифіката).
Починаючи з 1 січня 2005р. зернові склади, що не мають сертифіката відповідності, позбавляються права приймати на зберігання зерно та продукти його переробки.
Пунктом 2 «Технічного регламенту зернового складу», затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 15.06.2004р. № 228 встановлено, що складський документ на зерно - це товаророзпорядчий документ, що видається зерновим складом власнику зерна як підтвердження факту прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна й зобов'язання зернового складу повернути зерно володільцеві такого документа.
У відповідності з «Положенням про обіг складських документів на зерно», затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003р. № 198, складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва. Дозволяється, як виняток, використання до 01.08.2003р. прибуткової накладної на зерно (форма N 13).
З вищевикладених приписів діючого законодавства вбачається, що на час прийняття судового рішення у справі (03.11.2005р.) та на час видачі наказу на примусове виконання рішення суду (23.12.2005р.) були ліквідовані прибуткові квитанції ф. № 13, на яку посилається відповідач.
Щодо книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (ф.№ 36), на яку посилається відповідач, то слід зазначити, що в силу п.3.5.1 «Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання», затвердженої Наказом Мінагрополітики України від 11.07.2005р. № 310, вказана книга ведеться бухгалтерією підприємства щодо кожного місця зберігання, культури і кожного власника для контролю за зберіганням і визначенням достовірності втрати зерна та продуктів його перероблення.
Отже, книга кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (ф.№ 36) не є належним доказом щодо виконання наказу господарського суду від 23.12.2005р. стосовно переоформлення на особовий рахунок ПП Сальник Л.М. 81940 кг. насіння соняшнику на загальну суму 87.962,00 грн., переданого на зберігання власником ПП Гавриленко В.К. відповідачу.
При цьому судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, в якості належного доказу по справі, надану відповідачем в судове засідання копію складської квитанції № 437 від 24.05.2006р. Так, вказана складська квитанція не надавалась органу ДВС до прийняття постанови про накладення штрафу від 31.05.2006р. Фактично, доводи відповідача щодо виконання ним наказу господарського суду від 23.12.2005р. зводились лише до вчинення ним запису в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (ф.№ 36), що, як вказувалось, не є належним доказом стосовно факту переоформлення на особовий рахунок ПП Сальник Л.М. визначеної кількості насіння соняшнику.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги ВАТ «Магедівське ХПП» на дії ДВС у Пологівському районі Запорізької області. Дії останньої у спірних правовідносинах відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», статтею 5 якого передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Щодо доводів скаржника про те, що голова правління підприємства Сопов О.М. не є боржником згідно до виконавчих документів, і в порушення вимог ч.1 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконати певні дії були направлені не до боржника за зобов'язанням - ВАТ «Магедівське ХПП», а до його посадової особи, та колегія вважає такі доводи необґрунтованими і такими, що спростовуються наступним.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.
Отже, дії ДВС щодо накладення штрафу на боржника ВАТ «Магедівське ХПП» в особі його директора Сопова О.М. є такими, що відповідають приписам наведеної норми Закону.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Магедівське хлібоприймальне підприємство», с. Магедово Пологівського району Запорізької області, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.10.2006р. у справі № 21/100/03-14/70 - без змін.