Справа № 165/1864/19
Провадження № 2/165/67/20
17 лютого 2020 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
19 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На обґрунтування заявлених вимог покликаються на те, що вона є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У даному житлі зареєстроване постійне місце проживання її бувшого чоловіка - відповідача ОСОБА_2 . З червня 2018 року останній не проживає за вищевказаною адресою, забрав свої речі і житлом не турбується, не сплачує комунальні послуги та не бере участі в його утриманні. Реєстрація постійного місця проживання відповідача ОСОБА_2 в належному їй житлі позбавляє її можливості розпоряджатися цим майном на власний розсуд. Крім того, за даних обставин, вона несе додаткові витрати по оплаті комунальних послуг і не може оформити житлову субсидію. Відтак, просить суд постановити рішення, яким визнати, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування житловим приміщенням - квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати у справі просила залишити за нею.
У судове засідання позивач не з'явилася, її представник ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав, просив його задоволити та не заперечив щодо заочного розгляду справи (а.с.38).
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, опублікувавши на офіційному сайті судової влади оголошення про його виклик (а.с. 37).
Суд, у відповідності до ст.280, ст.281 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Конституцією України, положеннями ст.316, ст.317, ст.319, ст.321 ЦК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.16, ст.386, ст.391 ЦК України, а об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира (ст. 379, ст.382 ЦК України).
Права власника житла визначені у ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У судовому засіданні з копії договору купівлі-продажу квартири від 24 липня 1998 року (а.с.6) встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 ., належать позивачу ОСОБА_1 .
У вищевказаному житлі з 07 липня 2009 року зареєстроване постійне місце проживання відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та копією будинкової книги (а.с.7-9, 11).
Згідно акту за підписом ОСББ «Діалог-НВ» від 08 липня 2019 року (а.с.10), ОСОБА_2 з червня 2018 року фактично в спірному житлі не проживає.
Жодних доказів того, що відповідач з поважних причин не проживає в квартирі у судовому засіданні не здобуто, однак встановлено, що перешкод у користуванні житлом, йому ніхто не чинив.
Враховуючи вищевикладені норми закону та з огляду на те, що позивачем документально підтверджено правомірність своїх вимог, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він понад рік не проживає у житлі та ним не користується.
Враховуючи клопотання позивача, суд залишає за ОСОБА_1 сплачений нею при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується документально (а.с.1).
Керуючись ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.383, ст.391, ст.405 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП невідомий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Нововолинським МВ УМВС), таким, що втратив право користування нерухомим майном - квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк