про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/1262/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 року у справі № 284/1019/14-а за період з 21.01.2014 року по 30.06.2014 року по день фактичної виплатит донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 року у справі №284/1019/14-а за період з 21.01.2014 року по 30.06.2014, починаючи з 12.11.2014 року до 19.07.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
В позовній заяві позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 пенсії.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (в тому числі й пенсії), нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Водночас, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").
При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що сума донарахованої позивачу пенсії за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 в розмірі 21274,08 грн. була виплачена їй 19 липня 2019 року без компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Саме з 19 липня 2019 року позивач дізналась (мала реальну можливість дізнатися) про порушення Головним управлянням Пенсійного фонду України в Житомирській області її права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
У контексті зазначеного та з огляду на положення ст. 120, 122 КАС України суд приходить до висновку, що процесуальний строк для звернення до суду з даною позовною заявою почався для відповідача 20 липня 2019 року (з наступного дня після виплати їй донарахованої на виконання судового рішення пенсії без компенсації втрати частини доходів) та закінчився 20 січня 2020 року, після спливу шестимісячний строк, з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права на виплату компенсації втрати частини доходів.
Однак, до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернулась лише 11 лютого 2020 року, що підтверджується штампом на конверті.
З огляду на зазначене суд робить висновок, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.
Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач з відповідною заявою про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не зверталась.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова