про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами
17 лютого 2020 року м. Житомир справа № Н/806/475/17
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації, Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
13.11.2019 позивач звернувся до суду із заявою про скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі №806/475/17.
В обґрунтування заяви, як на підставу для скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні його заяви про перегляд за нововивявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017, позивач посилається на скасування Сьомим апеляційним адміністративним судом ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, якою його заяву про відвід головуючому судді визнано зловживанням правом і залишено її без розгляду. Вважає, що така ухвала Житомирського окружного адміністративного суду зумовила винесення ухвали про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами постанови суду.
Ухвалою від 28.11.2019 відкрито провадження про скасування ухвали за нововиявленими обставинами у справі та призначено судове засідання на 18.12.2019.
18.12.2019 відкладено розгляд справи за клопотанням позивача на 13.01.2020.
Ухвалою від 13.01.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотань позивача про долучення до матеріалів справи як доказу на підтвердження анулювання попередньої домовленості про звільнення за згодою сторін, оптичного диску з відеозаписом виступу голови Житомирської обласної державної адміністрації, і як наслідок, забезпечення цього доказу. Зокрема, судом прийнято до уваги, що як на підставу своєї заяви позивач посилався на скасування Сьомим апеляційним адміністративним судом ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, якою заяву про відвід головуючому судді визнано зловживанням правом, а не виступ голови Житомирської ОДА.
Також враховано положення ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже, зважаючи на предмет перегляду, а саме: ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, та її підстави та обгрунтування, які зазначені позивачем в заяві, суд не знайшов підстав для задоволення клопотань.
Ухвалою від 16.01.2020 зупинено провадження у справі №Н/806/475/17 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі №806/475/17, до вирішення питання про відвід.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 у задоволення заяви про відвід судді Капинос О.В. відмовлено.
Ухвалою від 03.02.2020 провадження у справі повновлено.
14.02.2020 на адресу суду надійшов відзив на заяву від Управління екології та природних ресурсів. В обґрунтування відзиву зазначив, що Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував саме ухвалу про зловживання процесуальним правом, питання відводу складу суду не вирішувалося. Скасування ухвали зловживання процесуальним правом не могло бути наслідком винесення іншого судового рішення або визначення іншого складу суду. Окрім того, у відзив вказано на те, що при апеляційному розгляді по суті ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами судом була надана оцінка всім обставинам у справі, на які посилався позивач, як на нововиявлені, та постановою залишено ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду без змін. Отже, з огляду на це, просить відмовити заявнику у задоволенні заяви.
Позивач в судове засідання не з"явився, надіслав до суду заяву про розгляд заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами без його участі. Вимоги підтримав.
В судове засідання представники відповідачів не з"явиллися, повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
У відповідності до ч.2 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе заяву розглянути у порядку письмового провадження за відсутні сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 та в подальшому постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним його звільнення з посади начальника Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, поновлення на вказаній посаді з 27.01.2017 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд зазначив, що на користь висновку про наміри звільнитися та небажання виконувати посадові обов'язки свідчить той факт, що позивач з часу написання заяви про звільнення за угодою сторін, тобто з 23.11.2016, жодного дня не приступав до виконання посадових обов'язків. Оскільки позивач з 23.11.2016 постійно перебував на листах непрацездатності та у щорічних відпустках, за відсутності погодження на звільнення, відповідач не мав фактичної можливості звільнити згідно поданої заяви, тому отримавши від Міністерства екології та природних ресурсів погодження, ОСОБА_1 правомірно було звільнено в останній день відпустки. Наказ про звільнення в порядку переведення за його згодою на іншу роботу може бути виданий на підставі відповідного звернення нового роботодавця з проханням звільнити працівника в порядку переведення. Разом з тим, відповідного листа з Управління Держпраці в Житомирській області з проханням звільнити ОСОБА_1 за переведенням, надано не було. Посилання позивача на те, що ним було відкликано свою заяву від 23.11.2016 шляхом подання ним 14.12.2016 нової заяви про звільнення за переведенням, суд оцінив критично, оскільки взаємної згоди між працівником і роботодавцем щодо анулювання попередньої згоди про звільнення позивача за угодою сторін досягнуто не було.
22.04.2019 позивач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 у адміністративній справі №806/475/17.
Як на нововиявлену обставину посилався на листування між Держпраці України та Мінсоцполітики України, з якого вбачається, що наміри як його, так і ЖОДА після подання заяви про звільнення за угодою сторін змінилися, і обидві сторони розпочали процес звільнення за переведенням до Управління Держпраці у Житомирській області.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Відмовляючи в задоволені цієї заяви, суд зазначив, що наявність листування між Держпраці України та Мінсоцполітики жодним чином не спростовує факту відсутності погодження Управління Держпраці у Житомирській області з проханням звільнити ОСОБА_1 за переведенням, що було необхідною умовою для такого звільнення, а також не підтверджує доводи позивача про зміну волевиявлення сторін та наміри ОСОБА_2 звільнити позивача на таких умовах. Вказаним обставинам та їх доказам, стосовно поданої позивачем 14.12.2016 заяви про звільнення за переведенням, судом було надано відповідну правову оцінку, що в подальшому було підтверджено судами апеляційної та касаційної інстанції.
З висновками суду погодився Сьомий апеляційний адміністративний суд, який постановою від 09.10.2019 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 залишив без змін.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не наведено конкретних обставин (юридичних фактів), що могли вплинути на прийняте судом рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а тому наведені позивачем обставини не є нововиявленим в розумінні ст. 361 КАС України.
Вирішуючи заяву позивача, в межах викладених у ній підстав, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАСУ судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Як на підставу для перегляду ухвали суду про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами постанови від 31.10.2017, позивач посилається на п.3 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Зокрема, позивач вказує, що Сьомим апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, якою його заяву про відвід головуючому судді визнано зловживанням правом і залишено її без розгляду. На його думку, така ухвала Житомирського окружного адміністративного суду зумовила винесення ухвали про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами постанови суду.
Крім того, позивач вважає, що оскільки за результатами апеляційного розгляду заява про відвід не визнана зловживанням правом, тому така мала бути розглянута та задоволена, що в свою чергу мало б наслідком визначення іншого складу суду та винесення іншого судового рішення.
Однак, суд відмічає, що ухвала про визнання заяви про відвід зловживанням правом не була підставою для відмови позивачу у перегляді постанови суду від 31.10.2017 за нововиявленими обставинами, про свідчить зміст ухвали від 18.06.2019, що є предметом перегляду.
Зокрема, підставою для відмови, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, була відсутність обставин, що могли вплинути на прийняте судом рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка зверталася із заявою, під час вирішення справи. Зазначені позивачем обставини не визнані нововиявленими.
Так, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, на яку посилається позивач, визнано заяву про відвід судді, яка подана ним 18.06.2019, зловживанням процесуальним правом та залишено її без розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про визнання заяви про відвід судді, подану ОСОБА_1 18.06.2019 зловживанням процесуальним правом - скасовано.
Разом з тим, зі змісту вказаної постанови вбачається, що судом апеляційної інстанції не вирішувалося питання про відвід складу суду, а предметом перегляду було виключно питання наявності ознак зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Крім того, у даній поставі відсутній висновок суду апеляційної інстанції про те, що заявлений позивачем відвід є обґрунтований.
При цьому, відповідно до п.2 ч.3 ст.317 КАСУ (в редакції, яка діяла до 08.02.2020) порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими.
Тобто, підставою для скасування судового рішення є участь у розгляді справи судді, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими.
Разом з тим, на користь висновку, що відвід не був визнаний обґрунтованим, свідчить і те, що Сьомий апеляційний адміністративний суд, постановою від 09.10.2019 залишив без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017.
Таким чином, посилання позивача на наявність підстав для перегляду за нововивявленими обставинами ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019, оскільки скасовано ухвалу , яка стала підставою для його прийняття, суд вважає безпідставними, оскільки таке не було підставою для його прийняття. Крім того, судом апеляційної інстанції заявлений позивачем відвід не визнаний обґрунтованим.
Отже, наведені у заяві твердження позивача є надуманими та безпідставними.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Російської Федерації" процедура відміни остаточного судового рішення передбачає, що наявні докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду.
В той же час, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення ЄСПЛ у справі "Ryabykh v. Russia" від 24 липня 2003 року).
Отже суд приходить до висновку про те, що зазначені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали про відмову у перегляді за нововивявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними, не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини, відтак, не є нововиявленими.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 в адміністративній справі 806/475/17 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації, Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та залишити в силі ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2019.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос