15.02.2020 Справа № 756/10061/19
Ун. № 756/10061/19
Пр. № 2-о/756/50/20
04 лютого 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.
секретаря Нєдєлько Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Пономарьова В.М. звернулася до суду із заявою про встановлення факту недостовірної інформації та зобов'язання інтернет-провайдерів закрити доступ до веб-сайту, зазначаючи, що на веб-сайті за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено публікацію «Зачем ОСОБА_2 лебезит перед ОСОБА_3 », яка містить недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 . Представник заявника зазначила, що поширена інформація є фактичним твердженням і стосується особисто ОСОБА_1 , по суті є звинуваченням заявника в порушенні норм чинного законодавства, які порочать честь, гідність та ділову репутацію заявника.
Представник заявника адвокат Пономарьова В.М. до суду не з'явилась, про день, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено публікацію «Зачем ОСОБА_2 лебезит перед ОСОБА_3 » наступного змісту (мовою оригіналу): «Водочный барон 5 лет критиковал правительство ОСОБА_9 и заикнулся о скандале в Укроборонпроме. И это при том, что водочный барон «нагрел» государство на миллиард гривен при ОСОБА_5, торговал «левым»; спиртом с ОСОБА_4 , а затем и под «крышей»; ОСОБА_6. Не стоит забывать и о ликероводочных заводах в России, оккупированном Крыму и торговле с так называемыми ЛНР/ДНР.
Двойные и тройные стандарты для ОСОБА_1 давно уже стали нормой. То он из Нью-Йорка призывает всех срочно уезжать из Украины, то беседует об историях успеха с предпринимателями. При этом критикует ОСОБА_9 и заявляет о том, что постмайданная власть довела страну «до ручки». По риторике и дружбе с одиозными политическими деятелями вроде ОСОБА_1 , не вылезающего с каналов кума ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_1 относится к лагерю регионалов-реваншистов, ориентированных на РФ.
При этом ОСОБА_2 начал заискивать перед Президентом ОСОБА_3, поддакивая его решению не проводить парад на день независимости Украины:
Рейтинг партии ОСОБА_8 - ОСОБА_10 врядли превысит 10%. А ОСОБА_1 нужны хорошие отношения с властью. С «БПП» и «Народным фронтом» ОСОБА_1 о совместных «схемах» договориться не удалось, оттого он их так рьяно и критиковал. А к «схемам» он ой как привык.
При ОСОБА_5 ему удалось перенести свои предприятия на новые юридические лица, поскольку старые изрядно задолжали в бюджет - 1 миллиард гривен.
Подробно об этом мы писали в ОСОБА_1 вместо миллиарда налогов бутылочные крышки. На местном уровне он конфликтовал с местным «смотрящим» ОСОБА_12. Конфликт, правда, был как раз за этот самый статус «смотрящего», поскольку на центральном уровне у ОСОБА_1 все было хорошо. Он организовывал схемы по торговле «левым спиртом» для старого друга ОСОБА_5 - ОСОБА_11. Подробнее об этом в статье Становление владельца бренда «Хортица» ОСОБА_1 и схемы с «семьей ОСОБА_5».
Частично ОСОБА_1 смог возродить «схемы» когда губернатором Запорожской области был назначен ОСОБА_6. После короткой пикировки в медиа они быстро нашли общий язык. Когда ОСОБА_6 под «таможенный эксперимент» в рамках децентрализации получил подконтрольного начальника таможни, «левый» спирт с государственных спиртзаводов стал беспрепятственно поступать на ЛВЗ «Хортица» а таможенный пост не обращал на это внимания. Хочется ли ОСОБА_1 и дальше получать сверхдоходы от такой деятельности? Разумеется. Как и повторить схему с неуплатой налогов. Также как и продолжать торговлю в РФ и с оккупированными территориями «Водочный король» ОСОБА_2 «замутил» с пособниками террористов. Публично же ОСОБА_1 заявляет, что его бизнес сконцентрирован в США. Как бы не так. Не дает ему покоя и не закрытый гештальт с ОСОБА_12. По слухам, последний добился закрытия против себя уголовных дел в Украине и ОСОБА_1 предлагает 1 миллион долларов за его
местонахождение, чтобы свести счеты.
А для всего этого нужна политическая «крыша» Вот и стелиться ОСОБА_2 перед новым Президентом и при этом ездит в Россию, где рыбачит и пьет водку из обрезанных пластиковых бутылок. Войны между Украиной и РФ для ОСОБА_1 нет. Боевые действия происходят лишь в его воспаленном сознании».
Зазначена публікація містить фотографії ОСОБА_1 .
Статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилами статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно з статтею 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, тощо.
У відповідності до положень статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
В силу вимог статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Як вбачається з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та часті фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно пункту 13 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України у випадку, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію невідома, суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності
поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.
Пунктом 19 зазначеної Постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та часті фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Так, судом встановлено, що на веб-сайті за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 невідомим автором було розміщено публікацію «Зачем ОСОБА_2 лебезит перед ОСОБА_3» стосовно заявника ОСОБА_1 .
Розміщення інформації на вищезазначеному сайті було зафіксовано на замовлення адвоката Пономарьової В.М. у Експертному висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 29.07.2019 №103/2019-ЕВ, який зроблено Дочірнім підприємством «Центр Компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український цент підтримки номерів і адрес».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації» домен це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється, а домен UA це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет. Згідно з частиною другою статті 56 названого Закону адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для: 1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет; 2) створення реєстру доменних назв у домені.UA; 3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет.
В Експертному висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 29.07.2019 №103/2019-ЕВ зазначено, що інформація про власника веб-сайту (реєстранта доменного імені) promzon.net в службі WHOIS скрита, домен вищезазначеного веб-сайту зареєстровано в Російській Федерації організацією Общество с органиченной ответственностью «Регистратор Р01» (CJSC REGISTRSR R01), IP-адреса: IPv4: 104.27.154.87 належить хостинг-провайдеру Cloudflare.Inc з США.
Отже, згідно наданої суду інформації встановлено, що сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 не належить до адреси українського сегмента мережі Інтернет - .UA i .УКР, тому автора публікації та власника веб-сайту встановити не виявляється можливим.
З огляду на те, що власник веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 невідомий, встановити фактично власника вказаного веб-сайту є неможливим, встановити особу автора статті є також неможливим, тому єдиним законним способом відновити порушені права є встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування.
Таким чином суд вважає, що заявником обрано належний спосіб захисту.
Що стосується достовірності/недостовірності опублікованої інформації у відношенні ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 дійсно є кінцевим беніфіціарним власником компанії Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Здійснювати торгівлю на окупованих територіях ДНР/ЛНР Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія», кінцевим беніфіціарним власником якої є ОСОБА_1 , не мало можливості, оскільки така діяльність заборонена Постановою КМУ № 1035 від 16.12.2015 р. «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» та Постановою № 99 від 01.03.2017 р. «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції». Постановою Федеральної служби з нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя населення Російської Федерації від 13.08.2014 року «Про зупинення ввозу спиртних напоїв, пива і пивних напоїв виробництва України», з 15.08.2014 року зупинено ввіз на територію Російської Федерації спиртних напоїв виробництва ТОВ «Українська дистрибуційна компанія», що підтверджується копією Постанови Федеральної служби з нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя населення Російської Федерації від 13.08.2014 р. «Про зупинення ввозу спиртних напоїв, пива і пивних напоїв виробництва України».
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.12.2017 року по справі № 592/7676/17 про захист честі, гідності та ділової репутації, копія якого досліджена у суді, встановлено що інформація про те, що ОСОБА_1 ухилився від сплати податків шляхом банкрутства ДП «Імідж Холдинг» та Торгівельного будинку «Мегаполіс», в результаті чого Державний бюджет недоотримав надходжень; ОСОБА_1 купив лікеро-горілчаний завод «Родник и К», що знаходиться на території Російської Федерації; ОСОБА_1 має у власності лікеро-горілчані заводи в Російській Федерації є недостовірною.
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Інформація про торгівлю «лівим» спиртом також не доведена, не надано належних доказів, посилань та свідчень, які б підтверджували її існування.
Отже суд вважає, що розміщена інформація стосовно ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки не підкріплена жодними доказами чи конкретними фактичними даними, відомості про події та осіб, про які йде мова у розміщеній інформації, відсутні.
Вказана інформація знаходиться у вільному доступі в мережі інтернет, дискредитує заявника, викладена в стверджувальній формі, носить зневажливий характер, не відповідає дійсності та викладена неправдиво, тобто містить відомості про події, яких не існувало взагалі.
З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи вимоги вищезазначених актів законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту недостовірності інформації, поширеної невідомою особою в мережі Інтернет на вищевказаному сайті.
На підставі пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та часті фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення. Проте, як встановлено судом, сайт ІНФОРМАЦІЯ_1 не належить до адреси українського сегмента мережі Інтернет, спростувати її шляхом опублікування рішення суду на зазначеному сайті, не є можливим.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги стосовно зобов'язання інтернет-провайдерів, які здійснюють діяльність на території України, закрити доступ до веб-ресурсу «Промзон.нет» на всіх рівнях, оскільки інтернет - провайдери не залучені заявником в якості зацікавлених осіб у справі, на права та обов'язки яких може вплинути прийняте рішення, а сама вимога носить зобов'язальний характер.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та зобов'язання інтернет-провайдерів закрити доступ до веб-сайту - задовольнити частково.
Встановити факт недостовірності інформації, поширеної відносно ОСОБА_1 в мережі Інтернет на веб-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «Зачем ОСОБА_2 лебезит пред ОСОБА_3», а саме:
«Водочный барон 5 лет критиковал правительство ОСОБА_9 и заикнулся о скандале в Укроборонпроме. И это при том, что водочный барон «нагрел» государство на миллиард гривен при ОСОБА_5, торговал «левым»; спиртом с ОСОБА_4 , а затем и под «крышей»; ОСОБА_6. Не стоит забывать и о ликероводочных заводах в России, оккупированном Крыму и торговле с так называемыми ЛНР/ДНР.
Двойные и тройные стандарты для ОСОБА_1 давно уже стали нормой. То он из Нью-Йорка призывает всех срочно уезжать из Украины, то беседует об историях успеха с предпринимателями. При этом критикует ОСОБА_9 и заявляет о том, что постмайданная власть довела страну «до ручки». По риторике и дружбе с одиозными политическими деятелями вроде ОСОБА_1 , не вылезающего с каналов кума ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_1 относится к лагерю регионалов-реваншистов, ориентированных на РФ.
При этом ОСОБА_2 начал заискивать перед Президентом ОСОБА_3, поддакивая его решению не проводить парад на день независимости Украины:
Рейтинг партии ОСОБА_8 - ОСОБА_10 врядли превысит 10%. А ОСОБА_1 нужны хорошие отношения с властью. С «БПП» и «Народным фронтом» ОСОБА_1 о совместных «схемах» договориться не удалось, оттого он их так рьяно и критиковал. А к «схемам» он ой как привык.
При ОСОБА_5 ему удалось перенести свои предприятия на новые юридические лица, поскольку старые изрядно задолжали в бюджет - 1 миллиард гривен.
Подробно об этом мы писали в ОСОБА_1 вместо миллиарда налогов бутылочные крышки. На местном уровне он конфликтовал с местным «смотрящим» ОСОБА_12. Конфликт, правда, был как раз за этот самый статус «смотрящего», поскольку на центральном уровне у ОСОБА_1 все было хорошо. Он организовывал схемы по торговле «левым спиртом» для старого друга ОСОБА_5 - ОСОБА_11. Подробнее об этом в статье Становление владельца бренда «Хортица» ОСОБА_1 и схемы с «семьей ОСОБА_5».
Частично ОСОБА_1 смог возродить «схемы» когда губернатором Запорожской области был назначен ОСОБА_6. После короткой пикировки в медиа они быстро нашли общий язык. Когда ОСОБА_6 под «таможенный эксперимент» в рамках децентрализации получил подконтрольного начальника таможни, «левый» спирт с государственных спиртзаводов стал беспрепятственно поступать на ЛВЗ «Хортица» а таможенный пост не обращал на это внимания. Хочется ли ОСОБА_1 и дальше получать сверхдоходы от такой деятельности? Разумеется. Как и повторить схему с неуплатой налогов. Также как и продолжать торговлю в РФ и с оккупированными территориями «Водочный король» ОСОБА_2 «замутил» с пособниками террористов. Публично же ОСОБА_1 заявляет, что его бизнес сконцентрирован в США. Как бы не так. Не дает ему покоя и не закрытый гештальт с ОСОБА_12. По слухам, последний добился закрытия против себя уголовных дел в Украине и ОСОБА_1 предлагает 1 миллион долларов за его
местонахождение, чтобы свести счеты.
А для всего этого нужна политическая «крыша» Вот и стелиться ОСОБА_2 перед новым Президентом и при этом ездит в Россию, где рыбачит и пьет водку из обрезанных пластиковых бутылок. Войны между Украиной и РФ для ОСОБА_1 нет. Боевые действия происходят лишь в его воспаленном сознании».
В задоволені іншої частини заявлених вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.02.2020.
Суддя: А.М. Майбоженко