Справа № 161/2706/18 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М.
Провадження № 22-ц/802/206/20 Категорія: 84 Доповідач: Карпук А. К.
13 лютого 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.,
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,
секретар Галицька І.П.,
з участю: приватного виконавця Пироги С. С.,
представника боржника ОСОБА_1 ,
заінтересована особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання своїх зобов'язань, заінтересована особа: ОСОБА_2 за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2019 року,-
У грудні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С. С. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 .
Подання обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі №161/2706/18 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики в сумі 19500 доларів США, 5143,13 грн судових витрат та 3000 грн витрат за надання правничої допомоги. На виконання вказаного рішення 17.09.2019 Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист, який 17.09.2019 було пред'явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. Приватним виконавцем 19.09.2019, на виконання вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Також 19.09.2019 на виконання вимог статей 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, якими було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також на майно (цінності) боржника, що знаходиться на зберіганні у банку на підставі договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, та належать боржнику, а також на все рухоме та нерухоме майно боржника. Крім того, 19.09.2019 на адресу боржника було надіслано виклик приватного виконавця з вимогою з'явитися та надати відповідні пояснення з приводу виконання рішення суду. Вказане поштове відправлення 26.09.2019 повернуто із відміткою "Адресат відсутній". З отриманої відповіді Управління ДМС у Волинській області встановлено, що боржник проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 18.10.2019 на вищезазначену адресу було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик приватного виконавця з вимогою з'явитись 04.11.2019 на 10 год. 00 хв. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 28.10.2019 боржник особисто отримав усі вищезазначені процесуальні документи та виклик приватного виконавця. Проте у зазначені дату та час боржник до приватного виконавця не з'явився, декларацію про майно та доходи не подав.
Посилаючись на викладене, просив суд тимчасово обмежити боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, що покладені на неї рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі №161/2706/18 про стягнення в користь ОСОБА_2 коштів за договором позики в сумі 19500 доларів США, 5143,13 грн. судових витрат та 3000 грн. за надання правничої допомоги.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.12.2019 у задоволенні подання відмовлено.
В апеляційній скарзі приватний виконавець Пирога С. С., посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та постановити нове судове рішення про задоволення подання.
Вказує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду, оскільки у поданні було наведено дії, які боржник повинен був вчинити, проте не вчинив, що свідчить про ухилення (бездіяльність) боржника від виконання рішення.
Представник боржника ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, вказуючи на її законність та обґрунтованість.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу приватного виконавця належить задовольнити з таких підстав.
Право громадян України на пересування, у тому числі і залишення території України, закріплено у ст.33 Конституції України. Разом з тим Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно з п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Приписами п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.06.2019 у справі №161/2706/18 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти за договором позики в сумі 19500 доларів США, 5143,13 грн. судових витрат та 3000 грн. за надання правничої допомоги
На виконання вказаного рішення 17.09.2019 Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист, який цього з дня пред'явлено для примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С.
Приватним виконавцем 19.09.2019, на виконання вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (том. ІІ а.с. 56).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно.
На виконання вимог ст. ст. 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження», 19.09.2019 приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, якими було накладено арешт на грошові кошти, які містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також на майно (цінності) боржника, що знаходяться на зберіганні у банку на підставі договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, та належать боржнику, а також на все рухоме та нерухоме майно боржника.
19.09.2019 на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_2 було надіслано виклик приватного виконавця з вимогою з'явитися до приватного виконавця та надати відповідні пояснення з приводу виконання рішення суду. Проте поштове відправлення 26.09.2019 було повернуто приватному виконавцю з відміткою "Адресат відсутній" (том. ІІ а.с. 57).
З метою встановлення місця проживання боржника приватний виконавець звернувся до Управління ДМС У Волинській області.
Управління ДМС У Волинській області повідомило, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (том. ІІ а.с. 48).
18.10.2019 на вищевказану адресу приватним виконавцем направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2019 та виклик приватного виконавця від 18.10.2019 № 1143 з вимогою з'явитися до приватного виконавця на 10:00 04.11.2019 (том. ІІ а.с. 55, 56).
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення боржник ОСОБА_3 (том. ІІ а.с. 57) 28.10.2019 особисто отримала вищезазначені документи, тому аргументи представника боржника про те, що постанову про відкриття виконавчого провадження боржник не отримав, безпідставні.
З листів банківських установ, що надійшли на запит приватного виконавця, вбачається, що на рахунках боржника відсутні кошти (том. ІІ а.с. 5-34). Шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстровано.
Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням держгеокадастру у Волинській області за боржником земельних ділянок не зареєстровано(том. ІІ а.с. 43).
Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 23.09.2019 №1056983676, боржник ОСОБА_3 перебуває на обліку у Луцькому об'єднаному управлінні ПФУ і отримує пенсію у розмірі 2000 грн. (том. ІІ а.с. 39).
У боржника відсутні великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що підтверджується відповіддю Управління Держпраці у Волинській області від 02.10.2019 №2926/01-06.1 (том. ІІ а.с. 44).
Як вбачається з відповіді МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровано(том. ІІ а.с. 42).
Листом Управління Держпродспоживслужби у Волинській області від 25.10.2019 №08.18/5872 повідомило, що за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних, причіпних та начіпних машин не зареєстровано (том. ІІ а.с. 36).
З листа Управління державної міграційної служби у Волинській області № 0701.10-7082/0701.1-19 від 04.10.2019 вбачається, що ОСОБА_3 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 (том ІІ а.с. 47).
З поданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації № 0.184-34769/0/15-18-вих. від 01.10.2019 вбачається, що боржник ОСОБА_3 неодноразово перетинала кордон, зокрема, через пункт пропуску Рава-Руська (том ІІ а.с. 45-46).
Надаючи оцінку наведеним доказам у їх системному зв'язку, апеляційний суд дійшов висновку, що неявка ОСОБА_3 на виклик приватного виконавця, неподання декларації, несплата коштів на погашення боргу після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, вказують про ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання зобов'язань покладених на неї рішенням суду.
Надані представником боржника в суді апеляційної інстанції копії квитанцій від 24.12.2019 про сплату 1250 грн., від 20.01.2020 - 1500 грн., 04.02.2020 - 1500 грн. та копія декларації про доходи та майно боржника фізичної особи від 09.12.2019, не мають правового значення для вирішення питання про ухилення від виконання судового рішення, оскільки підтверджують виконання обов'язків боржника після звернення приватного виконавця з поданням.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.
Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.
Безпідставне та необґрунтоване невиконання рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики, порушує законні права та інтереси стягувача та нівелює сутність рішення суду та мету його ухвалення.
Крім того, обмеження у праві виїзду за межі України має тимчасовий характер та спонукатиме боржника ОСОБА_3 до виконання боргових зобов'язань за рішенням суду, що в свою чергу захистить права стягувача на отримання належних коштів.
Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та помилко вважав недоведеною обставиною ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду.
Відповідно до положень частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку з тим, що при вирішенні даного спору суд неповно з'ясував обставини справи та дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення подання.
Керуючись статтями 374-376, 382, 384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2019 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Подання задовольнити.
Тимчасово обмежити боржника ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань, покладених на неї згідно з рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 червня 2019 року у справі №161/2706/18 про стягнення в користь ОСОБА_2 коштів за договором позики в сумі 19500 доларів США, 5143,13 грн. судових витрат та 3000 грн. за надання правничої допомоги.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді: