Справа №:755/19755/18
Провадження №: 1-кп/755/439/20
"10" лютого 2020 р. колегія Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
судді: ОСОБА_2 ,
присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6 ,
за участю прокурора: ОСОБА_7 ,
потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілої: ОСОБА_10 ,
перекладача: ОСОБА_11 ,
захисника: ОСОБА_12 ,
обвинуваченого: ОСОБА_13 ,
розглянувши у судовому засіданні питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п. 6 ч.2 ст.115 КК України,
У провадженні колегії Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року відносно ОСОБА_13 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_13 , строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, вони на даний час не зникли. Обвинувачений ОСОБА_13 , будучи обізнаним про можливу міру покарання в разі його засудження, може переховуватись від суду, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом та вчиняти нові кримінальні правопорушення, вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому, підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12 та обвинувачений ОСОБА_13 , заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики наведені прокурором не обґрунтовані, просили змінити на більш м'який, що не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.
Представник потерпілої ОСОБА_14 та потерпіла ОСОБА_9 просили змінити обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Потерпілий ОСОБА_8 підтримав думку прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_13 , обвинувачується у скоєнні злочинів, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, офіційно ніде не працює, законних джерел доходу не має. Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів, крім іншого, враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенню, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_13 на думку колегії суддів, дають підстави для висновку, що продовжують існувати з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому обставини, на які посилається сторона захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу, на думку колегії суддів, не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, що його створює обвинувачений для суспільства в цілому.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, колегія суддів, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 183, 331, 372КПК України, колегія суддів,-
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 09 квітня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя
Суддя:
Присяжні: