Справа № 761/47135/19
Провадження № 2/761/3373/2020
07 лютого 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
У грудні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Вказана позовна заява мала ряд недоліків, тому ухвалою суду від 13.12.2019 року позивачу було надано строк на усунення недоліків, а позовна заява була залишена без руху.
На адресу позивача направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху для виконання.
23.01.2020 року до суду надійшло зворотне поштове повідомлення з відміткою про неотримання позивачем копії ухвали суду від 13.12.2019 року у зв'язку з тим, що позивач «вибув».
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 13.12.2019 року про залишення позовної заяви без руху направлена представнику позивачу за адресою листування, яка вказана позивачем при зверненні до суду з позовною заявою.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Жодних повідомлень про зміну місцезнаходження чи місця проживання позивача та її представника на адресу суду не надходило.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Ковенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України".
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Так як позивач та її адвокат - Сабєтов Д.В. жодного разу не поцікавилися провадженням у справі за позовною заявою, вимоги ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 13.12.2019 року не виконали, відповідно до вимог ч.3 ст. 185 ЦПК України позовна заява визнається неподаною та повертається позивачу.
Згідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, оскільки судом направлялась представнику позивача ухвала суду від 13.12.2019 року за адресою листування, зазначеною нею в позовній заяві, кореспонденцію за вказаною у заяві адресою представник позивача не отримує, про зміну місця свого проживання суд не повідомляли, станом на 07.02.2020 року недоліки зазначені в ухвалі суду позивачем не усунуто, тобто ухвала суду не виконана, а тому заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки позивачем не усунуто недоліки в строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: