Справа № 761/10725/19
Провадження № 2/761/1043/2020
15 січня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Смігунову В.В., Савенко О.І., Бондар О.Д.,
за участі представника позивача: Спасової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов'язання вчинити дії, -
13 березня 2019 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: зобов'язати відповідача подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження, зареєстрованого 07.08.2013 року за №13837284, боржник - ОСОБА_2 , підстава обтяження - автомобіль легковий ТОYОТА САМRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі біржової угоди від 25.02.2009 року придбала у ОСОБА_2 транспортний засіб «Тойота», 2007 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 . 16.02.2010 року вказаний автомобіль було зареєстровано за позивачем, а 27.07.2017 року автомобіль було перереєстровано у зв'язку із встановленням газобалонного обладнання.
18.07.2018 року позивач звернулась до сервісного центру з наміром відчужити автомобіль, проте їй було повідомлено, що він внесений в Єдиний реєстр обтяжень рухомого майна 07.08.2013 року.
Як зазначає позивач, на час набуття нею права власності на автомобіль будь-яких обтяжень зареєстровано не було, вона не несе відповідальності за зобов'язаннями позичальника за Договором кредиту, а тому у відповідності до положень діючого законодавства відповідач має подати заяву про припинення обтяження автомобіля.
18.06.2019 року до суду надійшоввідзив відповідача на позовні вимоги в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що ОСОБА_2 передав у заставу автомобіль ТОYОТА САМRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 для забезпечення зобов'язань за кредитним договором від 07.03.2008 року та повернення коштів в сумі 38 729,00 доларів США. 11.03.2008 року до Державного реєстру обтяжень було внесено запис про обтяження автомобіля термін якого становив до 11.03.2013 року, а в подальшому обтяження було продовжено до 07.08.2018 року. Так як Позичальник не виконував власні зобов'язання, за рішенням суду було стягнуто заборгованість з Позичальника та Поручителя. На виконання рішення суду видано виконавчі листи, які в зв'язку з відсутністю майна неодноразово повертались стягувачу. Як зазначає представник відповідача, автомобіль, який перебував у заставі був незаконно відчужений без згоди заставодержателя в зв'язку з чим було розпочате кримінальне провадження. Крім того, Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998 року №3 не було передбачено обов'язку уповноважених осіб перевіряти транспортні засоби в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, такий обов'язок з'явився після внесення відповідних змін до постанови 05.10.2016 року постановою №687.
10.10.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача зазначає, що первинне обтяження зареєстроване 07.08.2013 року, а продовжене обтяження в 2018 році. На момент придбання автомобіля позивач не знала та не могла знати що автомобіль був переданий у заставу відповідачу так як на момент придбання автомобіля заборони відчуження не було зареєстровано.
Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 22.10.2019 року заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. В судове засідання, яке відбулось 15 січня 2020 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
А тому у відповідності до положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність представника відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, та складається з правомочностей власника щодо права володіння, права користування і права розпорядження.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частина 2 статті 386 ЦК України визначає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Частина 3 статті 577 ЦК України передбачає, щозастава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ч.4 статті 577 ЦК України).
Статтею1Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція про захист прав людини), закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі - Банк), ОСОБА_2 (далі - Позичальник) та ОСОБА_3 (далі - Поручитель) був укладений Договір «Автопакет» №6/4/16/2008/840-К/140 за умовами якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 38 729,00 доларів США зі сплатою 14,8% річних строком до 06.03.2015 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором в заставу Банку було передано автомобіль ТОYОТА САМRY 2.4, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Так як умови договору належним чином Позичальник не виконував, Банк звернувся до суду з позовом та заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17.07.2013 року (справа №644/4833/13-ц) стягнуто солідарно з Позичальника та Поручителя заборгованість за договором в розмірі 661 616,66 грн.
ОСОБА_1 з 16.02.2010 року є власником автомобіля ТОYОТА САМRY 2.4, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Автомобіль придбано за біржовою угодою від 25.02.2009 року.
Крім того, 27.07.2017 року автомобіль було перереєстровано власником у зв'язку із встановленням газобалонного обладнання.
Як вбачається з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20.02.2019 року, 07.08.2013 року було зареєстроване приватне обтяження за №13837284, автомобіля легкового, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, ТОYОТА САМRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, тип обтяження - «застава рухомого майна», реєстратором: Державне підприємство «Інформаційнийцентр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження: договір «Автопакет», 6/4/16/2008/840-К/140, 07.03.2008, відділення ПАТ КБ «Надра» ХРУ, обтяжувач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник - ОСОБА_2 , строк виконання зобов'язання - 06.03.2015 року, термін дії - 07.08.2018 року.
Також з матеріалів справи вбачається, що 12.07.2018 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована зміна терміну дії обтяження - до 12.07.2023 року.
В той же час відповідач надав суду витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11.03.2008 року оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні з якого вбачається, що 25.02.2009 року було зареєстроване обтяження автомобіля.
В січні 2019 року представник позивача зверталась до відповідача із заявою про припинення обтяження автомобіля.
Проте листом від 07.02.2019 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» відмовила в задоволенні заяви так як запитувані відомості є банківською таємницею.
Статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.
У статті 4 цього ж Закону визначено, що обтяження поділяються на публічні та приватні.
Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.
Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Як було зазначено вище, згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тип обтяження Автомобіля - застава рухомого майна.
Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 27 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Разом з тим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:
1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;
2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
За змістом статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом
Тобто реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому вона зберігає чинність при переході власності предмета застави до іншої особи,але в такому випадку має значення факт здійснення реєстрації такого обтяження у відносинах, що виникають з третіми особами.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Разом з тим відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Пункт 4 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.07.2004 року №860 (станом на 06.03.2013 року) визначав. щодержавна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.
Пункт 24 зазначеного Порядку передбачав, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.
Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п'ять років.
Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.
Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.
Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Крім того, стаття 44Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в редакції, яка діяла станом на березень 2013 року) визначала порядок внесення записів до Державного реєстру.
Згідно із зазначеною нормою, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.
Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.
Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Суду не було надано доказів, що на момент придбання позивачем автомобіля було зареєстроване обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
В той же час суд не може взяти до уваги посилання представника відповідача на існування обтяження, на підтвердження чого надано Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна оскільки таке обтяження не підтверджене записами в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Суд також не може взяти до уваги посилання представника відповідача що в даному випадку зберігає силу застава у разі переходу права власності до іншої особи, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу запис щодо обтяження рухомого майна був відсутній, позивач набула право власності на майно на підставі відплатного договору, а відтак є добросовісним набувачем.
Отже, оскільки на момент придбання автомобіля позивачем не існувало зареєстрованого обтяження автомобіля, позивач є добросовісним набувачем та обтяження автомобіля є перешкодою позивачу у вчиненні права розпорядження власністю, його права порушені внаслідок наявності запису про обтяження, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження, зареєстрованого 07.08.2013 року за №13837284, боржник - ОСОБА_2 , підстава обтяження - автомобіль легковий ТОYОТА САМRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузо ва НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
Крім того, на підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витратипропорційно задоволеним вимогам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-81, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456, адреса: м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.15) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження, зареєстрованого 07.08.2013 року за №13837284, боржник - ОСОБА_2 , підстава обтяження - автомобіль легковий ТОYОТА САМRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2020 року
Суддя: Н.Г.Притула