печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4217/20-к
07 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб ГСУ СБУ щодо не розгляду клопотання від 12.01.2020 року №VYH-20200112-10 в рамках кримінального провадження №12014000000000409,
29.01.2020 до провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, з уточненнями щодо прохальних вимог, які надійшли до суду 03.02.2020 року, на бездіяльність службових осіб ГСУ СБУ щодо не розгляду клопотання від 12.01.2020 року №VYH-20200112-10 в рамках кримінального провадження №12014000000000409.
Вивчивши матеріали скарги, з врахуванням уточнених прохальних вимог, встановлено, що заявник просить:
-Визнати бездіяльність службових осіб ГСУ СБУ при розгляді клопотання №VYH-20200112-10 від 12.01.2020 року;
-Розглянути, у порядку ст.220 КПК України, його клопотання №VYH-20200112-10 від 12.01.2020 року.
Системний аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави вважати, що скарга, з якою звернувся ОСОБА_2 до слідчого судді, не може бути предметом розгляду, та провадження не підлягає відкриттю з підстав, передбачених ст. 304 КПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України, відповідно до якої, серед іншого, оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, вказаний перелік є вичерпним.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, ч.5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою. Тобто, такий контроль має здійснюватись в межах кримінального провадження.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України, під кримінальним провадження законодавець визначає досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. В той же час, п.5 ч.1 ст.3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Звернутись з клопотанням в порядку статті 220 КПК України законодавець наділяє правом визначений ним в диспозиції статті перелік осіб, а також визначає коло осіб, яким таке клопотання має бути адресоване та які уповноважені надати відповідь на таке клопотання, тобто слідчого та/або прокурора, крім іншого, встановлюючи умову його подання - наявність досудового розслідування.
В той же час, системний аналіз норм ст.ст.3, 36-40 КПК України, свідчить про те, що під терміном «прокурор» законодавець розуміє особу, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Під терміном «слідчий», виходячи зі змісту норм КПК України, законодавець розуміє службову особу органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважену в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Іншими словами, обов'язковою умовою набуття слідчим і прокурором відповідного процесуального статусу є здійснення досудового розслідування, яке в свою чергу, як вже було зазначено, є однією із стадій певного кримінального провадження.
У відповідності до ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Згідно вимог КПК України та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, кожному кримінальному провадженню присвоюється унікальний номер, який складається з таких реквізитів: код органу, який розпочав досудове розслідування, рік, код відомства та територіального органу, номер кримінального провадження. Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування. Таким чином, кожне окреме кримінальне провадження має єдиний унікальний номер.
Досудове розслідування, згідно статті 38 КПК України, здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. Лише після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєння унікального номеру кримінального провадження, керівник органу досудового розслідування, відповідно до ст. 39 КПК України, визначає слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначає старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, а керівник відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування визначає прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, або групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Зі змісту скарги, а також доповнень до неї, поданих ОСОБА_2 , предметом оскарження є бездіяльність в межах кримінального провадження №12014000000000409. В тексті скарги, з врахуванням доповнень до неї, заявником зазначається, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, є Головне слідче управління Національної поліції України. Таким чином суб'єктом, бездіяльність якого може бути оскаржена до слідчого судді у формі та спосіб, визначений КПК України, може бути в даному випадку слідчий та/або група слідчих органу досудового розслідування - Головного слідчого управління Національної поліції України, який уповноважений у встановлений процесуальний спосіб здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні.
З огляду на те, що слідчий Головного слідчого управління Служби безпеки України, в силу нездійснення цим органом, у відповідності до статті 38 КПК України, досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000409, і як наслідок відсутності у нього процесуального статусу слідчого (тобто як сторони кримінального провадження), Головне слідче управління Служби безпеки України позбавлено права та обов'язку розгляду клопотання сторони у кримінальному провадженні №12014000000000409 в порядку статті 220 КПК України, і, як наслідок, слідчий суддя позбавлений можливості зобов'язати вчинити процесуальні дії уповноважених осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України. Така бездіяльність не може бути предметом судового контролю в порядку ст. 303 КПК України, оскільки відповідно до принципу диспозитивності, визначеного положенням ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до частини четвертої ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Керуючись ст.ст. 1-40, 214, 220, 303-309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність службових осіб ГСУ СБУ щодо не розгляду клопотання від 12.01.2020 року №VYH-20200112-10 в рамках кримінального провадження №12014000000000409.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1