20.01.2020 Справа № 756/7940/19
Унікальний № 756/7940/19
Провадження № 2/756/1335/20
20 січня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.‚
при секретарі - Гордієнко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
У червні 2019 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що 01.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.
Наказом КМЦЗ від 05.10.2018 року № НТ 181005 відповідачу надано статус безробітного з 01.10.2018 року.
Наказом КМЦЗ від 08.10.2018 року № НТ 181008 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 08.10.2018 року по 02.10.2019 року.
Наказом Оболонської РФ КМЦЗ від 22.02.2019 № НТ 190222 припинено реєстрацію безробітного та виплату допомоги відповідачу у зв'язку з невідвідуванням безробітнім служби зайнятості без поважних причин.
КМЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №478, в результаті якого встановлено, що між відповідачем та ТОВ «07 Продакшен» укладені договора про надання послуг з виконавцем від 05.11.2018 року №1319-у та від 10.11.2018 року №1394-у.
На підставі актів приймання-передачі від 05.11.2018 №1 та від 30.11.2018 №1 до зазначених вище договорів, гр. ОСОБА_1 нараховувалась винагорода (в період перебування на обліку в центрі зайнятості).
Враховуючи вищенаведене, гр. ОСОБА_1 не мав підстав для перебування на обліку в центрі зайнятості, внаслідок чого отримав надлишкові кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 6 513,02, які в добровільному порядку центру зайнятості не віддав, що стало причиною для звернення КМЦЗ до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак надала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, у якій вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.
01.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного центру зайнятості, як структурного підрозділу Київського міського центру зайнятості, із заявою про надання йому статусу безробітного.
Наказом КМЦЗ від 05.10.2018 року № НТ 181005 відповідачу надано статус безробітного з 01.10.2018 року
Наказом КМЦЗ від 08.10.2018 року № НТ 181008 призначено допомогу по безробіттю з 08.10.2018 року по 02.10.2019 року.
Наказом Оболонської РФ КМЦЗ від 22.02.2019 № НТ 190222 припинено реєстрацію безробітного та виплату допомоги відповідачу у зв'язку з невідвідуванням безробітнім служби зайнятості без поважних причин.
Підпунктом 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. N 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. N 7-1, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 р. за N 232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в і документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. За результатами перевірки складається (відповідний акт.
Керуючись зазначеними вище нормами законодавства, 25.02.2019 Київським міським центром зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 478, в результаті якого встановлено, що між відповідачем та ТОВ «07 ПРОДАКШН» укладені договори про надання послуг з виконавцем від 05.11.2018 № 1319-у та від 10.11.2018 № 1394-у.
На підставі Актів приймання-передачі від 05.11.2018 №1 та від 30.11.2018 №1 до зазначених вище договорів, гр. ОСОБА_1 нараховувалась винагорода (в період його перебування на обліку в центрі зайнятості).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення», статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або в іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_1 не мав підстав для перебування на обліку в службі зайнятості.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний зобов'язаний інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині 1 ст. 45 цього Закону (зокрема, зайнятості особи).
Згідно п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з підпунктом 2 пунктом 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності,затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 15.06.2015 р. № 613, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту), укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг) - з дня початку зайнятості особи.
Отже, враховуючи вищезазначене, під час перебування на обліку в Оболонській районній філії Київського міського центру зайнятості відповідач своєчасно не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а саме факт зайнятості за договором цивільно-правового характеру у ТОВ «07Продакшн» (ЄДРПОУ35332749) з 05.11.2018 по 31.12.2018.
Згідно з Довідки-розрахунку Київського міського центру зайнятості № 53 від 01.03.2019 сума надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідачу складає 6 513,02 грн.
Оскільки, відповідач умисно приховав відомості про наявність цивільно-правових договорів з ТОВ «07 Продакшн» (Цивільно-правовий договір № 1319-у 05.11.2018 та № 1394-у від 10.11.2018) та отримання винагороди від такої зайнятості (Акти прийому наданих послуг від 05.11.2018 №1 та від 130.11.2018 №1), відповідно до приписів вказаних вище норм, Оболонською районною філією КМЦЗ видано наказ про повернення гр. ОСОБА_1 виплат матеріального забезпечення у розмірі 6 513,02 грн. № НТ 190305 від 05.03.2019.
06.03.2019 позивачем направлено відповідачу повідомлення № 25-499 від 06.03.2019 із пропозицією повернути отриману допомогу по безробіттю у сумі 6 513,02 грн., але в добровільному порядку гр. ОСОБА_1 кошти не повернув.
Відповідно до ст. ст. 8, 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Несплата відповідачем суми виплаченого йому матеріального забезпечення наносить суттєву шкоду державі, адже перешкоджає Київському міському центру зайнятості в повному обсязі забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
З огляду на зазначене, беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Київського міського центру зайнятості є законними та обґрунтованими та такими, що підлягаю до задоволення.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст. ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491091) кошти в розмірі 6 513 (шість тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491091) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя А.В. Шевчук