Справа № 314/5276/19
Провадження № 1-в/314/144/2020
05.02.2020 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у дистанційному судовому засіданні матеріали за клопотанням засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
По даній справі засуджений: 28.04.2015 року вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015 року за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 70 ч. 2 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.04.2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 12.09.2014 року по 11.08.2015 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення відповідає за 2 дні позбавлення волі. Початок строку: 12.09.2014 року, кінець строку: 12.04.2020 року,
про умовно-дострокове звільнення,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
представника колонії ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
встановив:
до Вільнянського районного суду Запорізької області від засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)» ОСОБА_3 надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений в судовому засіданні на клопотанні наполягав, просив задовольнити.
Представник адміністрації колонії у судовому засіданні покладався на думку суду.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Суд, заслухавши засудженого, представника колонії, думку прокурора, дослідивши надані йому матеріали, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання, призначеного залежно від тяжкості вчиненого ними злочину.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому суд має ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
З наданих відомостей про особу встановлено, що засуджений ОСОБА_3 з 16.12.2018 року відбуває покарання в Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№ 20)». За час відбування покарання характеризується наступним чином: за час відбування покарання характеризується наступним чином: відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 та п. 14 ст. 134 КВК України стягнення, які були накладені на засудженого, зняті та погашені у встановленому законом порядку, а тому вони не повинні враховуватися при розгляді питання про звільнення умовно-достроково від відбування покарання, тобто вважається таким, що не має стягнень, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки має десять заохочень, залучається згідно ст. 118 КВК України без оплати праці до роботи з благоустрою колонії та прилеглої території установи, працевикористовується різноробочим у підсобному господарстві, до вказаних робіт ставиться з розумною ініціативою, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи, бере участь у виховних заходах, які проводяться в установі, прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок шляхом самоосвіти, бере участь у роботі програм диференційованого виховного впливу на засуджених, на профілактичному обліку не перебуває.
Оцінивши всі докази, враховуючи вимоги Європейської конвенції з прав людини, вимоги КК України, КВК України, Постанови Верховного Суду України від 26 квітня 2001р № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суд дійшов до висновку, що засуджений ОСОБА_3 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, відбув частину покарання за вироком суду, що відповідно до ст. 81 КК України, дає йому право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ч. 1 ст. 537,ст.ст. 539, 395 КПК України, суд, -
клопотання засудженого задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно - достроково від подальшого відбування покарання, призначеного йому за вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015 року з урахуванням ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.04.2016 року, на невідбутий строк, що складає 2 місяці 7 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя : ОСОБА_1
05.02.2020