311/491/20
17.02.2020 Провадження № 2/311/435/2020
17 лютого 2020 року м. Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Задорожко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху в зв'язку з порушеннями вимог ст.ст.175 ЦПК України.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що має містити позовна заява.
Відповідно до ч.1,2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Згідно п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 16.05.2013 року № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно положень ст.5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе і своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст.7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді в суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи в силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви в суді або письмового повідомлення в рамках конкретного розгляду.
Звертаючись із позовом до Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в України для правильного вирішення спору позивачем не зазначено, чи існує згода компетентних органів держави Російська Федерація на розгляд справи у судах України або міжнародна угода між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
Окрім вищевказаних недоліків позовної заяви, суд звертає увагу на те, що позивач звертається із позовом до Російської Федерації, зазначаючи лише адресу для листування, яка є адресою Посольства Російської Федерації в України.
Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18.04.1961, ратифікована Україною і Російською Федерацією, та Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затверджене Указом Президента України від 10.06.1993, не містять положень, які надають дипломатичним представництвам іноземних держав повноваження виступати від імені цих держав в судах України.
Однак, слід зазначити, що представництво інтересів держави в судах України забезпечує Міністерство юстиції (п.3 Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 02.07.2014 року №228). Такого правового висновку щодо застосування норм права дійшла Велика палата ВС у постанові від 14.03.2018 у справі №522/3454/16-ц (провадження №14-6цс18).
Аналогічно, Міністерство юстиції Російської Федерації забезпечує, в межах своїх повноважень, представництво та захист інтересів Російської Федерації в судах іноземних держав та міжнародних судових органах.
За таких обставин , позивачу необхідно уточнити особу відповідача, оскільки будь-яка держава виступає стороною як в міжнародних публічних так і в міжнародних приватно-правових відносинах через відповідні компетентні органи держави.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.175,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, залишити без руху для усунення недоліків, зазначених у описовій частині ухвали.
Для усунення недоліків заяви позивачу встановити п'ятиденний строк з дня вручення ухвали суду. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Д.А. Задорожко