Справа № 310/9835/19
2/310/841/20
06 лютого 2020 рокум. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Івакіній Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (представник Дігтяренко Віктор Сергійович ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, вказуючи, що товариство в жовтні 2019 року звернулось до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію на потреби опалення з відповідача. 04.11.2019 року Бердянським міськрайонним судом видано судовий наказ № 310/8151/19 про стягнення заборгованості з відповідача, однак на підставі поданої ОСОБА_2 заяви про скасування судового наказу, його скасовано ухвалою судді від 20.11.2019 року. Зазначило, що 15.04.2019 року між позивачем і відповідачем був укладений договір № 196 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення об'єкта, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, приміщення, на яке відпускається теплова енергія, було передано відповідачу 01.11.2017 року на підставі договору № 1456 оренди комунального майна, а також у відповідності з ч.3 ст. 631 ЦПК України та п. 8.1. Договору № 196 від 15.04.2019 року термін дії договору купівлі-продажу теплової енергії визначено з 01.11.2017 року. Зазначений вище об'єкт опалення (нежитлове приміщення) є вбудованим в багатоповерховий будинок і система опалення цього приміщення є невід'ємною частиною системи опалення будинку, а тому теплова енергія на приміщення подається з початком опалюваного сезону та підключенням усього будинку. Оскільки ОСОБА_2 не виконав в повному обсязі свої зобов'язання по своєчасній оплаті за отриману теплову енергію за період з листопада 2017 року по березень 2019 року виникла заборгованість у розмірі 9158,12 гривень, яку просили стягнути.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав і просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, про слухання справи повідомлений належним чином у порядку ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 20.11.2019 року скасовано судовий наказ № 310/8151/19 від 04.11.2019 року, виданий за заявою Приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за поставлену теплову енергію на потреби опалення в розмірі 9158,12 грн. та витрат по оплаті судового збору в сумі 192,10 грн. (а.с.8).
01.11.2017 року Управління комунальної власності Бердянської міської ради передало ОСОБА_2 в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі КП «Міськспецексплуатація» Бердянської міської ради, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 п'ятиповерхового житлового будинку згідно договору № 1456 оренди комунального майна від 01.11.2017 року(а.с.14-15).
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимоги ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
15.04.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» і ОСОБА_2 укладено договір № 196 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення (а.с. 9-10).
Положеннями ч.3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Так, відповідно до п. 8.1. зазначеного договору він набирає чинності з 01.11.2017 року і укладається на термін до 31.12.2019 року та вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії між сторонами не буде підписано угоду про припинення цього договору (а.с. 9-10).
Відповідно до рахунку-акта виконаних робіт № 196 від 31.03.2019 року та довідки нарахувань та оплати щодо абонента ОСОБА_2 (згідно договору № 196 від 14.04.2019 року) за період листопад 2017 року - березень 2019 року по приміщенню АДРЕСА_1 , розмір заборгованості склав 9158,12грн. (а.с. 11, 12).
ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до частини 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом першим частини 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 19 ЗУ «Про теплопостачання» встановлено обов'язок споживача оплатити надані послуги.
Статтею 67 ЖК УРСР встановлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 ЖК УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
У порушення вимог ст. 67, 68 ЖК УРСР, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, ст. ст. 509, 526, 655 ЦК України відповідач плату за послуги з поставленої теплової енергії на потреби опалення не здійснює.
Заборгованість за поставлену теплову енергію за період з листопада 2017 року по березень 2019 року складає 9158 грн. 12 коп., що підтверджується довідкою нарахувань та оплати ОСОБА_2 (згідно договору № 196 від 15.04.2019 року) та рахунком-актом виконаних робіт від 31.03.2019 року за березень 2019 року (а.с. 11, 12).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за послуги з поставленої теплової енергії на потреби опалення, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 141,259,263-265,273,280-282,354 ЦПК України, ст.ст. 509,526,631,655,712 ЦК України, ст. 67,68,162 ЖК України, ст.ст. 13,19,20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, суд
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (місцезнаходження: Україна, вул. Морська,65/97, м. Бердянськ, 71100, ідентифікаційний код 05541120) до ОСОБА_2 (місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» 9158,12 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію на потреби опалення та 1921,00 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя