Справа № 408/11124/18-ц
Провадження № 2/408/911/20
28 січня 2020 року смт. Біловодськ
Біловодський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Кускової Т.В.
при секретареві Сіпаковій Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки за кадастровим номером № 4424881500:02:004:007, яка розташована на території Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ № 273771, виданим Станично-Луганським районним відділом земельних ресурсів 14 листопада 2008 року.
Позивач зазначає, що він поряд із відповідачами ОСОБА_2 (дружина батька позивача ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 (донька батька позивача ОСОБА_5 ) є спадкоємцем п'ятої черги на законом у відповідності до ст. 1265 Цивільного кодексу України, оскільки є рідним онуком померлої ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвам про народження та свідоцтвами про шлюб.
Вказує, що інших спадкоємців у померлої ОСОБА_4 окрім вищевказаних осіб немає.
Після смерті ОСОБА_4 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.1268 ЦК України фактично прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 14 листопада 2016 року № 351, однак до нотаріуса не зверталися , свідоцтва про право на спадщину за законом не отримували.
Позивач посилається на ч. 1 ст. 1223 ЦК України, згідно з положенням якої право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, та вказує, що спадкодавець ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт на його ім'я, відповідно до якого заповідала земельну ділянку за кадастровим номером № 4424881500:02:004:007, яка розташована на території Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ № 273771, виданим Станично-Луганським районним відділом земельних ресурсів 14 листопада 2008 року.
Зазначає, що він 17 листопада 2016 року звернувся до державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Луганській області з питання щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак отримав роз'яснення про пропуск ним встановлених законом строків прийняття спадщини та те, що він вважається таким, що спадщину не прийняв, з рекомендацією звернення до суду для захисту своїх спадкових прав після смерті його бабусі.
Згідно доводів позивача останній у встановлений законом строк спадщину не прийняв оскільки не мав фактичної змоги запнутися у визначений законодавством строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки спадкове майно знаходиться на лінії розмежування в районі проведення АТО (ООС) і за таких підстав нотаріуси в смт. Станиця-Луганська Станично-Луганського району Луганської області не працювали.
Зазначає, що після смерті ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером № 4424881500:02:004:007, яка розташована на території Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, нікому не видавалось, із заявою про прийняття цієї спадщини до нотаріуса ніхто не звертався.
У зв'язку із наведеним, позивач ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, по суті позову заперечень не мають.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню з наступних підстав.
З свідоцтва про смерть від 09 вересня 2015 року серія НОМЕР_1 , актовий запис № 07, слідує, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Родинний зв'язок між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10 серпня 1955 року В-Богданівською сільською радою В-Тепловського району Ворошиловградської області, актовий запис № 16, згідно змісту якого померла ОСОБА_4 є матір'ю батька позивача ОСОБА_5 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Йовсугською сільською радою Біловодського району Ворошиловградської області, актовий запис № 8 від 22 листопада 1980 року, згідно змісту якого ОСОБА_5 є батьком позивача ОСОБА_1 .
Згідно копії свідоцтва про смерть від 27 жовтня 20098 року серії НОМЕР_4 , актовий запис № 7, слідує, що батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З копії свідоцтва про шлюб від 09 серпня 1980 року серії НОМЕР_5 , виданого Верхньобогданівською сільською радою Станично-Луганського району Ворошиловградської області, встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 (до шлюбу ОСОБА_6 ) була дружиною померлого ОСОБА_5 .
Копією свідоцтва про народження від 26 травня 1990 року серії НОМЕР_6 , виданого Верхньобогданівською сільською радою Станично-Луганського району Ворошиловградської області, встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_3 (до укладення шлюбу ОСОБА_7 ) є донькою померлого ОСОБА_5 , а згідно копії свідоцтва про шлюб від 16 вересня 2016 року серії НОМЕР_7 , виданого виконавчим комітетом Мощаницької сільської ради Остризького району Рівненської області, актовий запис №8, ОСОБА_3 після укладення шлюбу отримала прізвище ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 7,4400 гектарів за кадастровим номером № 4424881500:02:004:007, яка розташована на території Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ № 273771, виданим Станично-Луганським районним відділом земельних ресурсів 14 листопада 2008 року на підставі розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 03 листопада 2006 року № 815, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно копії заповіту, складеного ОСОБА_4 , посвідченого секретарем виконкому Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області Луганською В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 37 від 29 серпня 2013 року, заповідач заповідала ОСОБА_1 на випадок її смерті земельну ділянку, яка розташована на території Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, право власності на яку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ЯГ № 273771, виданим Станично-Луганським районним відділом земельних ресурсів 14 листопада 2008 року
Згідно роз'яснення державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори від 17 листопада 2016 року №818/02-14 вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , про після спливу строку в шість місяців, передбаченого ст. 1270 ЦК України, отже будучі спадкоємцем, є таким що не прийняв спадщини. Нотаріусом рекомендовано звернутися до суду з позовом про надання йому додатково строку для прийняття спадщини згідно ст. 1272 ЦК України.
Довідкою Верхньобогданівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 14 листопада 2016 року № 351 підтверджується факт спільного проживання зі ОСОБА_4 по день її смерті за однією адресою - АДРЕСА_1 , відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Таким чином, оскільки факти, які викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження, суд приходить до висновку про те, що причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини слід визнати поважними, оскільки останній звернувся до державного нотаріуса Станично-Луганської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Луганській області з заявою про прийняття спадщини, але у зазначений законом строк шість місяців, згідно ст.1270 ЦК України, не подав заяву до органів нотаріату, а також за відсутності спору про спадщину, суд вважає позов обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , після смерті - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними.
Визначити ОСОБА_1 строк в три місяці з дня набрання законної сили рішення суду для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію рішення направити сторона для відома.
Рішення набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Т. В. Кускова