Справа № 346/5355/19
Провадження № 2/346/434/20
06 лютого 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю: секретаря Бойко В.С.
представників позивача адвоката Боб'яка М.Ю., Остафійчук Л.Ф.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дикуна І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька, -
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і на день подачі даного позову ( 07.11.2019 року) йому виповнилось 54 роки. 3 26.09.2014 року позивач отримує соціальну допомогу як особа з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням. Єдиним його доходом є пенсiя. Він є самотнім літнім чоловіком, дружини або іншої близької людини, яка може допомагати та підтримувати його матеріально, не має. Власне житло в позивача відсутнє, а проживає він в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою про склад сім'ї. Однак, пенсія не забезпечує позивачу необхідного мінімуму проживання та її ледь вистачає на харчування. Побутовими предметами першої необхідності позивач забезпечити себе не може, у зв'язку з чим змушений просити знайомих про допомогу в наданні одягу, продуктів харчування та інших речей, а також позичати гроші, щоб прожити до наступної пенсії. Крім того, позивач хворіє та потребує постійного лікування, що тягне за собою витрату чималих коштів. Враховуючи непрацездатність позивача, його скрутне матеріальне становище, необхідність лікування та відсутність інших джерел доходу, крім пенсії, та посилаючись на норми ст. 202 СК України, позивач просить стягувати з відповідачів, які є його синами, аліменти на його утримання в розмірі по 1/5 частці з кожного зі всіх видів їхнього заробітку щомісячно довічно.
Позивач в судове засідання не з'явився, про його час та місце повідомлений належним чином. Його представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали із вказаних підстав, просять позовні вимоги задовольнити.
Сторона відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Представник цього відповідача, адвокат Дикун І.В. зазначив, що позивачем не надано жодних доказів його непрацездатності, оскільки в пенсійному посвідченні та довідці МСЕК, які долучені до позову, не вказано про таку непрацездатність та потребу в постійному догляді. ІІІ група інвалідності та вік позивача не позбавляють його можливості працювати на будь-яких роботах. На відміну від позивача, відповідач ОСОБА_1 не має постійних доходів, оскільки працює на роботах, що мають сезонний характер, будь-яких соціальних виплат не отримує, що підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості. Крім того, на його утриманні перебуває дружина - ОСОБА_6 , її дитина від першого шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їхня спільна дитина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, позивач не брав жодної участі у вихованні свого сина, відповідача ОСОБА_1 , покинув його з матір'ю в грудні 1991 року. Під час нетривалого спільного сімейного проживання з матір'ю цього відповідача позивач створював нестерпні умови проживання в присутності вказаного сина. Факт ведення позивачем аморального способу життя під час шлюбу стверджується даними рішення Коломийського міського суду від 18.08.1992 року, згідно з яким позивач зловживав алкогольними напоями, викрадав і продавав речі та купував спиртне. З рішення також випливає, що ОСОБА_2 , погодившись з позовом, визнав свою поведінку щодо своєї сім'ї, сина ОСОБА_1 залишено проживати з його матір'ю, яка виховала його без допомоги батька. Тому ОСОБА_10 вважає, що слід застосувати в даному випадку положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України. Крім того, позивач застосовував до матері цього відповідача фізичне насильство, про що свідчить направлення від 17.08.1992 року, видане черговим Коломийського РВВС, не сплачував аліментів на утримання цього сина, що стверджується даними довідки відділу ДВС. Тому представник відповідача та відповідач просять в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до даних паспорта громадянина України позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. П'ядики Коломийського району Івано-Франківської області (а.с.4, 5).
Згідно з даними свідоцтв про народження позивач є батьком відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 7, 8).
Згідно з даними довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0370017 від 17.09.2014 року та посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26.09.2014 року управлінням праці та соціального захисту населення Коломийської РДА, позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а. с. 6, 9).
Відповідно до довідки № 1430, виданої 10.09.2019 року виконкомом П'ядицької сільської ради ОТГ Коломийського району, позивач проживає в АДРЕСА_1 та входить до складу сім'ї ОСОБА_5 , 1948 року народження (а. с. 9).
Даними акту обстеження матеріально-побутових умов за адресою місця проживання позивача від 08.07.2019 року стверджується, що позивач проживає за вищевказаною адресою, з власником будинку в родинних відносинах не перебуває, потребує влаштування в будинок-інтернат загального типу (а.с.10).
Судом встановлено, що згідно з рішенням Коломийського міського суду Івано-Франківської області від 18.08.1992 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано, місце проживання їхнього сина ОСОБА_1 визначено з матір'ю. В рішенні вказано, що відповідач зловживає спиртними напоями, викрадає, продає речі та купує спритне, з позовом згідний (а. с. 46).
Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з даними направлення, зареєстрованого в журналі обліку інформації про злочини і пригоди 17.08.1992 року, ОСОБА_6 , тобто мати відповідача ОСОБА_1 , направлялась для зняття побоїв до судмедексперта у зв'язку з її побиттям її чоловіком ОСОБА_2 (а.с. 47).
Даними довідки Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківські області № 12-16-19/1675 від 29.11.2019 року стверджується, що згідно з даними АСВП виконавчий лист про стягнення з позивача аліментів на утримання відповідача ОСОБА_1 у вказаному відділі на виконанні не перебував (а.с. 48).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 відповідач ОСОБА_1 з 17.02.2012 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_6 , актовий запис № 9 (а.с. 49).
Відповідно до даних свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_1 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.51).
Даними довідки № 1731/03-/22-19 від 22.11.2019 року Коломийської міськрайонної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості стверджується, що відповідач ОСОБА_1 не перебуває на обліку в єдиній інформаційно-аналітичній системі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітний (а.с. 52).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є матір'ю відповідача ОСОБА_1 , пояснила, що позивач впродовж 30 років жодної матеріальної допомоги на утримання цього сина не надавав та ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо нього. Його син ОСОБА_3 народився від іншої жінки і місце його перебування не відоме. Однак, свідку відомо, що позивач не виконував своїх батьківських обов'язків і щодо цього сина.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, стороною позивача вказаних вимог закону не виконано, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач як батько ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своїх синів, тривалий час фактично не проживав з ними та матеріальної допомоги на їх утримання не надавав, а стороною позивача не надано жодних переконливих доказів на спростування цих обставин. Тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити з зв'язку з їхньою безпідставністю.
На підставі наведеного, ст.ст. 202, 204 СК України, керуючись ст.ст. 82, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
в задоволенні позову відмовити повністю.
В задоволенні позову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , до його синів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_3 , про стягнення аліментів на своє утримання як батька в розмірі 1/5 (однієї п'ятої) частки усіх видів доходу (заробітку) щомісячно довічно відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 лютого 2020 року.
Суддя Калинюк О. П.