Справа № 346/5144/19
Провадження № 2/346/392/20
13 лютого 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.
секретаря Матушевської Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача посилається в позовній заяві на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 22.02.2013 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифамибанку складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, умови договору не виконав, внаслідок чого станом на 31.08.2019 року виникла заборгованість в сумі 53 010,01 грн., яка складається з наступного: 494,15 грн. - заборгованість за кредитом ; 49415,38 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією ; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2500,48 грн.- штраф (процентна складова)
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.02.2013 року у розмірі 53 010,01 грн., а також сплачений судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання та просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовільнити.
Відповідач належним чином повідомлений про дату,час і місце судового засідання в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, та відзиву не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи подане клопотання представника позивача та проаналізувавши письмові докази по справі, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Судом встановлено, що 22.02.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», укладено кредитний договір з відповідачем ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 500, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. (а.с.7)
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.08.2019 року становить 53 010,01 грн. , яка складається з наступного: 494,15 грн. - заборгованість за кредитом ; 49415,38 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом ; 100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією ; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2500,48 грн.- штраф (процентна складова) (а.с.5-6).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
У анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 22.02.2013 р. процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Позивач, окрім тіла кредиту просить стягнути з відповідача заборгованість по процентах, пеню та штрафи. На підтвердження своїх позовних вимог, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 22.02.2013 р., позивач надав суду Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, якими визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка , права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому, слід зазначити, що вказані тарифи та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг відповідачем не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року, у справі № 342/180/17 зробила висновок, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Беручи до уваги основні засади цивільного законодавства та необхідність особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору, тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 22.02.2013 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак позивач вправі вимагати захисту своїх прав - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Сам по собі розрахунок заборгованості не є підтвердженням наявності заборгованості по процентах, пені та штрафам, оскільки з наданих документів не вбачається, які тарифи застосовувалися при нарахуванні заборгованості.
Таким чином, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача процентів так як наданий позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку» також не доводить обставини заборгованості по відсоткам, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку лише передбачають загальний порядок надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк».
Оскільки вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'явив, то правові підстави для стягнення на користь банку частину суми заборгованості по процентам за користування кредитом з 22.02.2013 по 31.08.2019 - 49415,38 грн - відсутні.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням викладеного позовна вимога про стягнення з відповідача 100 грн. заборгованості за пенею та комісією ,3000,48 грн. заборгованості по штрафам - задоволенню не підлягає.
Отже, на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме сума боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача становить 494,15 грн - заборгованість за кредитом .
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином стягненню підлягають 17,86 грн сплаченого судового збору за вимогу майнового характеру (494,15 грн : 53 010,01 грн = 0,0093 %; 1921 грн х 0,0093% = 17 грн. 86 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 247 ч.2, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,
Позов задовільнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 лютого 2013 року, що виникла станом на 31.08.2019 року в сумі 494 ( чотириста дев'яносто чотири ) грн. 15 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк судовий збір у розмірі 17, 86 грн..
В решті позову відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання:
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження 49094, м. Дніпро вул. Набережна Перемоги , 50 код ЄДРПОУ 14360570.
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1
Суддя Беркещук Б. Б.