справа № 399/144/17
провадження № 2-п/399/6/20
14 лютого 2020 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шуліки О.О., за участі секретаря судового засідання Бобрик І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Онуфріївка заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного Товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості,
Заочним рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2017 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.08.2008 року у розмірі 37238,34 грн. та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1600,00 грн..
11.12.2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, оскільки вона не знала про розгляд справи та дізналася від бухгалтера підприємства, де вона працевлаштована, що з її заробітної плати проводиться утримання коштів на користь Онуфріївського ВДВС на підставі постанови державного виконавця. 06.12.2019 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, дізналась про наявність заочного рішення. Вважає заочне рішення передчасним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки характер кредитних правовідносин, які передбачають обов'язок позичальника регулярно в обов'язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів, незважаючи на порівняно незначний розмір кредиту не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, а тому відповідно до вимог закону у разі, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір не нею може бути укладений лише за згодою її батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Документів які б встановлювали, що на момент так званого «укладення договору» вона була повнолітньою та мала повну цивільну правоздатність позивачем не надано. Тому вважає, що достовірним є те, що «укладений» 13.08.2008 року кредитний договір між Пат КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 не відповідає вимогам ч.2 ст. 203 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним. Зазначила, що одночасне стягнення штрафу (фіксована сума) - 250 грн., штрафу (процентна складова) - 1761,35 грн. пені та комісії - 3564,00 грн. суперечить ст.. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Прохає суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі №399/144/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Скасувати заочне рішення Онуфріївського районного суду від 10.04.2017 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
07 лютого 2020 року від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому представник банку зазначає, що відповідно до укладеного договору б/н від 13.08.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Аналізуючи зміст заяви про перегляд заочного рішення, звертає увагу, що в ній обов'язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення. Згідно зі ст.. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, для скасування заочного рішення, повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань - відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду справи. Також представник позивача зауважив, що відповідачу надано ряд прав та обов'язків. Зокрема після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов'язані подати суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Взагалі редакції ч.1 ст. 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з'явитись в судове засідання. Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та просив відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду. По друге, щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони були вже оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Згідно загальних засад зміст правочину не може суперечити ЦК України. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Також ст.. 32 ЦК України передбачено, що крім правочинів, передбачених ст.. 31 ЦК України, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має право самостійно розпоряджатись своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатись вкладом, внесеним нею на своє ім'я. за таких обставин, що позичальником було укладено кредитний договір з кредитним лімітом в сумі 500,00 грн., який не виходить за межі дрібного побутового правочину. За таких обставин укладення даної угоди не потребує подальшої згоди батьків. Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про незгоду батьків відповідача щодо її дій по отриманню та користуванню кредитною карткою. Більш того, з моменту укладення кредитного договору ні позичальник, ні її батьки відповідного позову про визначення правочину недійсним пред'явлено не було. Згідно з виписки по рахунку вбачається, що після досягнення відповідачем повноліття ним відшкодована Банку вся сума заборгованості за кредитним договором. Більше того Клієнт повторно звертався до Банку з метою пере випуску кредитної картки. Заборгованість яка мається на сьогоднішній день сформувалась з 2013 року, адже до цієї дати Відповідачем був повністю погашений кредитний ліміт. Заперечення відповідача про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст.. 61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст.. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Враховуючи викладене, принцип свободи договору, дає право Банку передбачати в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язання - у вигляді штрафу, і за несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання - у вигляді пені. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором. У зв'язку з викладеним просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
У зв'язку з викладеним просить відмовити відповідачу у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення з підстав, зазначених у відзиві, зокрема оскільки відповідач належним чином повідомлялась про судові засідання, пропустила строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, а обставини, на які вона посилається не мають істотного значення для вирішення справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялась судом.
Представник відповідача - адвокат Репецький В.О. в судовому засідання підтримав заяву про перегляд заочного рішення з підстав, зазначених в заяві про перегляд заочного рішення.
Суд, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Судом встановлено, що відповідач судові повістки, повідомлення та судове рішення по справі не отримувала та конверти повернулися до суду з відміткою про причини невручення за зазначеною адресою не проживає. Водночас, судові повістки і повідомлення надсилались за повідомленим позивачем останнім відомим місцем реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 . Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку для звернення із заявою про перегляд заочного рішення.
Окрім цього, обставини на які посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного вище, суд, керуючись ст. 6 Конвенції з захисту прав та основоположних свобод людини щодо забезпечення кожному права на доступ до суду, вважає, що є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 284, 287 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10.04.2017 року у справі №399/144/17.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2017 року у справі №399/144/17 задовольнити, заочне рішення скасувати.
Розгляд справи призначити на 11 березня 2020 року на 11 годину 00 хвилин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у приміщенні Онуфріївського суду Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, сел.. Онуфріївка, вул. Назаренка, буд. 23.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 14.02.2020 року.
Суддя: О.О. Шуліка