Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
17.02.2020
387/526/19
1-кп/394/31/20
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника-адвоката: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новоархангельськ кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02.05.2019 року за № 12019120140000223 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не військовозобов'язаного, неодруженого, утриманців і пільг немає, стан здоров'я задовільний, непрацюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку) за таких обставин:
01 травня 2019 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 перебував в АДРЕСА_2 , якеналежить ОСОБА_6 , та в цей час в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з вказаного домоволодіння. Реалізуючи свій злочиний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано, з метою особистого матеріального збагачення усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, зайшовши на подвір'я за вище вказаною адресою та шляхом пошкодження скоби до навісного замка, проник до приміщення літньої кухні, звідки таємно викрав пральну машину «Рига-8», вартістю 853,33 грн., балон для зберігання скрапленого газу «Пропан», об'ємом 35л.-вартістю 350грн.
В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території подвір'я вище зазначеного домоволодіння, виявив та таємно викрав металевий стіл, виготовлений кустарним способом вагою 35 кг. - вартістю 197,05грн., разом із викраденим майном, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 1400,38 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз'яснення йому суті обвинувачення та положень ст. 63 Конституції та ст. 18 КПК України, пояснив, що йому зрозуміло в чому він обвинувачується, свою провину в інкрімінованих правопорушеннях визнав повністю. Надав покази, в яких повідомив, що вчинив правопорушення за обставин, які викладені в обвинувальному акті, події, місце і час відповідають дійсності. Щиро розкаюється у вчиненому, зазначив, що подібного більше не станеться, він зрозумів протиправність своєї поведінки, зазначив, що правопорушення вчинив через скрутне матеріальне становище, просив суворо його не карати.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю доведена, вважала за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком на три роки із застосуванням ст. 75 КК України та встановити іспитовий строк тривалістю один рік та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надіслала суду письмову заяву, в якій вказала, що просить справу за обвинувачення ОСОБА_4 розглядати без її участі, з'явитися до суду не може через похилий вік, матеріальних та моральних претензій не має.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні ним кримінального правопорушення, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також заслухавши думку інших учасників судового розгляду, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши їм наслідки ст. 349 КПК України та з їх згоди, суд обмежившись дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого, та дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, які ним не оспорюються, та роз'яснив усім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 , а також у тому, що він усвідомлює неможливість оскаржити обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінального провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Згідно ст. 22 КПК України кримінально провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав і обов'язків. Саме сторона обвинувачення повинна забезпечити подання доказів, на обґрунтування обставин, на які вона посилається.
При цьому, судом було вжито всіх необхідних умов та заходів, передбачених КПК для реалізації сторонами своїх прав.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному , всебічному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття обґрунтованого рішення, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, про що прямо передбачено ст. 95 КПК України.
Розгляд кримінального провадження провадився відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в межах пред'явленого йому, відповідно до обвинувального акта, обвинувачення.
Органом досудового розслідування і судом дотримано процесуальних умов зібрання, дослідження і закріплення цих доказів відповідно до вимог чинного законодавства.
При ухваленні вироку, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду, а саме: ст. 6 Конвенції, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом і рішення «Коробов проти України», де зазначається, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність випливає із достатньо переконливих, чітких, узгоджених між собою висновків.
Статтею 185 КК України передбачено відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Кваліфікуючою ознакою крадіжки є проникнення у приміщення, у житло чи інше сховище.
Згідно постанови ПВС України №10 від 06.11.2009 року «Про злочини проти власності», під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла чи іншого приміщення.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши та проаналізувавши докази, дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими, і стороною захисту не спростовані. В ході розгляду встановлено, що подія кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , дійсно мала місце за обставин, викладених вище, вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена «поза розумним сумнівом».
Аналізуючи докази вини обвинуваченого в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні таємного викрадення майна потерпілого при зазначених в обвинувальному акті обставинах, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.
Органами досудового розслідування було вірно кваліфіковано дії обвинуваченого і суд погоджується з такою кваліфікацією, оскільки об'єктом даного правопорушення є чуже право власності, об'єктивна сторона правопорушення полягає у таємному викрадені цього майна, при цьому правопорушення вчинено з прямим умислом з корисливою метою суб'єктом злочину.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 , пов'язані із таємним викраденням майна з проникненням у житло суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Кваліфікуюча ознака - проникнення у інше приміщення, знайшла своє повне підтвердження.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить з принципів законності справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації призначеного покарання, при цьому керується вимогами ст. 65 КК України, відповідно до якої особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, і й виправлення засудженого.
При призначенні покарання, суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо судової дискреції), де зазначено що саме суду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Відповідно до абз. 17 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого. Так, з досудової доповіді, наданої суду Добровеличківським РС з питань пробації, вбачається, що за результатами оцінки особи ОСОБА_4 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення високий, при цьому, обвинувачений не має антисоціальної поведінки, а також існує ймовірність виправлення правопорушника без ізоляції від суспільства із застосуванням заходів контролю, нагляду, застосування соціально-виховних заходів, що передбачені пробаційними програмами лише у вийняткових випадках.
Згідно ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшуючими покарання обставинами обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, яке виразилось у тому, що обвинувачений визнав свою вину та щиро жалкує про вчинення ним кримінального правопорушення, засуджує свою протиправну поведінку, обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує особу обвинуваченого, що за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів - нарколога та психіатра не перебуває, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, що згідно приписів ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, є корисливим та вчиненим з прямим умислом.
При цьому, враховуючи роз'яснення які містяться у ППВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд оцінюючи ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, не судимого в силу ст. 89 КК України, його ставлення до вчиненого, часткове добровільне повернення майна, відсутність претензій з боку потерпілої, досудову доповідь, позицію прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тобто обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити його від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та меті його призначення і буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і профілактики вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні на залучення експерта, що документально підтвердженні становлять 1256,08 грн., які відповідно до ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався, клопотань прокурора щодо його обрання до суду не надходило, разом з тим, підстав для обрання запобіжного заходу з урахуванням призначеного покарання на даному етапі судом не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 трин/ роки.
В силу ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням. Встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням органів пробації звернутися до органів державної служби зайнятості.
Стягнути з ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Добровеличківським РВ УМВС України в Кіровоградській області23.05.2002 року) в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в даному кримінальному провадженні в сумі 1256 грн. 08 коп.
Речові докази в даному кримінальному провадженні - металевий столик, вагою 35 кг, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі, якщо було подано апеляційну скаргу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, роз'яснити, що інші учасники судового розгляду мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику, який не був присутній в судовому засідання, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.
Суддя: