Справа №345/4674/19
Провадження № 2/345/72/2020
13.02.2020 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої судді Кардаш О.І.
за участю секретаря Заткальницької Н.І.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу посилаючись на те, що з відповідачем по справі зареєстрували шлюб 06.11.1992 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1494. Від шлюбу дітей немає. Причиною розлучення є несумісність характерів та різні погляди на життя через що між ними часто виникали сварки та непорозуміння. Тривалий час проживають окремо. Тому просить розірвати шлюб.
В судове засідання позивач надав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.9).
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про що свідчать розписки про отримання судової повістки (а.с.21,25). Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 06.11.1992 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1494 (а.с.4). Від шлюбу дітей немає. Причиною розлучення є несумісність характерів та різні погляди на життя через що між ними часто виникали сварки та непорозуміння. Тривалий час проживають окремо .
Згідно із ч. 2 ст. 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 Сімейного кодексу України).
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України).
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі викладеного, ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.11.1992 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1494- розірвати.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.