Справа № 344/13913/19
Провадження № 1-кп/344/411/20
17 лютого 2020 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Ухвалою суду від 23.12.2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 лютого 2020 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною вирішує головуючий.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Захисник просив змінити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ризики, вказані стороною обвинувачення відсутні.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому слід продовжити виходячи з наступного.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
П.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В ухвалах Івано-Франківського міського суду зазначено обставини, які послужили підставою для обрання та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. При цьому судом враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків.
На даний час, суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочину, передбаченого ст.115 КК України, у даному кримінальному провадженні знову обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, внаслідок якого заподіяно смерть людини та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, а тому ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, зокрема, щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які ще не допитані в цьому ж кримінальному провадженні, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченого дані, зважаючи, що інкримінований обвинуваченому злочин, було вчинено із застосуванням насильства та наслідком його стала загибель людини, а відтак при зміні запобіжного заходу він може переховуватися від суду або вчинити нові злочини, чи впливати на свідків та потерпілу, які ще не допитані в ході судового розгляду, а це може значно ускладнити розгляд справи по суті. Окрім того, суд вважає, що перебування під домашнім арештом не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.
Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинуваченого ухилятись від суду і, незаконно впливати на учасників провадження.
Доводи захисту самі по собі не дають достатніх підстав суду для застосування обвинуваченому іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки обвинуваченого та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Суд враховує в сукупності всі наявні обставини даної справи і зважає не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.
У зв'язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки він є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд,-
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - тримання під вартою продовжити до 16 квітня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 17 лютого 2020 року.
Головуюча суддя ОСОБА_1