Справа № 404/1019/20
Номер провадження 1-кс/404/297/20
14 лютого 2020 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню №12020120020001061 стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Затобольск, Костанайського району, Костанайської області Республіка Казахстан, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, без утриманців, зареєстрований та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стосовно якого Ленінським районним судом м. Кіровограда вирішується обвинувальний акт за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, ст. 186 КК України,
підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 187 КК України,
Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , якому 14.02.2020 року вручено повідомлення про підозру в тому, що він 13.02.2020 року о 16:25 годин в підїзді будинку АДРЕСА_2 , з погрозою застосування ножа напав на малолітнього ОСОБА_8 внаслідок чого заволлодів майном потерпілого.
Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.
ОСОБА_7 і його захисник заперечують щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, оскільки відсутні ризики невиконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідству він не перешкоджає, можливо застосувати менш суворий вид запобіжного заходу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки сукупний зміст протоколів: допиту потерпілого та свідків, результати протоколів огляду місця події, пред'явлення особи для впізнання, речові докази, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_7 за ч. 1 ст.187 КК України.
У перші дні, тобто на початковій стадії досудового розслідування з об'єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з'ясовує суд, тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваного, не є предметом дослідження. При вирішенні цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред'явленої підозри, що виконав слідчий і прокурор.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. (п.4 ч. 2 ст.183 КПК України).
Злочин, у якому пред'явлено особі повідомлення про підозру є: закінченим, корисливим, тяжким, умисним, посягає на суспільні інтереси - проти власності, життя та здоров'я малолітнього. Підозрюваний втрачає сталі соціальні зв'язки, не має законного джерела отримання ним доходу. Напад вчинений у денний час доби, поєднано із застосуванням заздалегідь підшуканого знаряддя злочину, що значно збільшує суспільну небезпеку підозрюваного. Слідчий суддя взяв до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, - до семи років позбавлення волі, що може стати умовою для можливого переховування від слідства та суду.
У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, захист прав потерпілого, тощо (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При застосуванні ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (домашній арешт, особисте зобов'язання, порука, застава), вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків. Прокурор довів, що ОСОБА_7 активно перешкоджає встановленню істини по справі, а саме: після подій, в яких він підозрюється, на власний розсуд розпорядився чужим майном, приховав заздалегідь підшукане ним знаряддя вчинення злочину. ОСОБА_6 обвинувачується в інших кримінальних провадженнях за тотожні насильницькі майнові злочини, що значно підвищує ступінь його суспільної небезпеки, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
У разі застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов'язків. Так, відстоювання ОСОБА_7 власної правової позиції, та суворість можливого покарання є вагомою підставою для продовження перешкоджання у встановленні чи перекручування визначальних обставин у справі, знищенню слідів злочину. Відсутність законного джерела доходу є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному є ризиком неявок до слідчого та оголошення його в міжнародний розшук, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Нездатність вирішувати конфлікти мирним шляхом, ігнорування принципу мирного володіння майном стане передумовами для ймовірного впливу на учасників провадження чи вчинення нового злочину. Заздалегідь підшуканий та використаний ніж для погрози нанесення тілесних ушкоджень є проявом асоціальної поведінки у демократичному суспільстві. Таким чином, менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в злочині, пов'язаному із застосування насильства, у зв'язку з чим за правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави не визначається.
Відповідно до ст.209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_7 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 17 години 00 хвилин, 13 лютого 2020 року.
Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 183, 193-197 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , - задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосувати запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.
Початок строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 17 години 00 хвилин, 13 лютого 2020 року.
Строк дії, застосованого ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, закінчується о 17 годині 00 хвилин, 12 квітня 2020 року.
Розмір застави не визначається.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1