Справа № 132/114/20
Провадження №2-о/132/21/20
Іменем України
"13" лютого 2020 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа-Лісоволисіївська сільська рада Калинівського району Вінницької області, про встановлення факту родинних відносин,
Заявник звернулася до суду із вказаною заявою. В обґрунтування заявлених вимог, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.02.2020 року, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємцем за заповітом після смерті брата та спадщину після його смерті прийняла, подавши заяву про прийняття спадщини. Проте, вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права, оскільки необхідно встановити факт рожинних відносин з померлим та факт належності заповіту, так як по батькові брата та її занчаться по різному. За вказаних обставин звернулася в суд з даною заявою.
Заявник в судове засідання не зявилася, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник зінтересованої особи в судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи наявна заява сільської ради про розгляд справи за відсутності представника, проти заявлених вимог не заперечує.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10.06.2019 року виконкомом Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно.
ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом та спадщину прийняла, подавши відповідну заяву.
Згідно письмових пояснень громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, в заповіті спадкодавцем зазначено по батькові спадкоємиці « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_7 ».
Дані факти підтверджуються копією свідоцтва про одруження заявника, копіями свідоцтв про народження заявника та спадкодавця.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у паспорті.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали документи не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, які випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючий.
У зв'язку з наведеним, суд вважає встановленим, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним братом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заповіт посвідчений 12.11.1998 року виконавчим комітетом Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрований під №35, складений ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 належить ОСОБА_8 .
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вказаної заяви, що передбачено п.п.1,6 ч.1 ст.315 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293-294, 315-319, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був рідним братом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт, що заповіт посвідчений 12.11.1998 року виконавчим комітетом Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрований під №35, складений ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 належить ОСОБА_8 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.