Справа № 127/23374/19
Іменем України
14 лютого 2020 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі :
головуючого - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Іоновій К.В.,
без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Марцішевського Андрія Ігоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
13.11.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшов вище вказаний адміністративний позов на підставі розпорядження голови Вінницького міського суду Вінницької області від 12.11.2019 про передачу справи у порядку ст. 29 КАС України на розгляд іншому суду , що найбільш територіально наближений до цього суду.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 18.11.2019 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги позивачем умотивовано тим, що 13.08.2019 відповідачем винесено постанову серії ЕАВ № 1419832 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170, 00 гривень.
Вказує, що відповідно до змісту постанови, 13.08.2019 о 8 год. 58 хв. він, керуючи транспортним засобом «BMW 535», номерний знак НОМЕР_3 , по вулиці Театральна, 1, у м. Вінниці, «керував ТЗ який є не зареєстрованим, чим порушив п. 2.9. ПДР України».
Зазначає, щоіз зазначеною постановою він не погоджується, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Вказує, що 13.08.2019 о 8 год. 58 хв. він сидів у транспортному засобі «BMW 535», номерний знак НОМЕР_3 , що був припаркований по вулиці Театральна, 1, у м. Вінниця, до нього підійшов працівник поліції та повідомив про порушення ним ПДР України, оскільки він керував транспортним засобом, який є не зареєстрованим. Та відповідач виніс відносно нього постанову та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170, 00 гривень на підставі ч. 6 ст. 121 КУпАП, не беручи до уваги його пояснення.
Вказує, що йому взагалі не зрозуміло, яким чином поліцейський прийшов до висновку, що ним порушено ПДР України, він не керував транспортним засіб, автомобіль взагалі не рухався і не міг рухатися.
Вважає, що порушення, зазначене в оскаржуваній постанові інспектором поліції, ним не вчинялося та зазначена постанова винесена з порушенням чинного законодавства, а саме у постанові взагалі немає даних чи буди свідки правопорушення, данні про яких мають зазначатися у постанові, не зазначено про наявність фото, відео зйомки, що дає підстави вважати, що вказані дії не велися, а відсутність у справі пояснень, даних щодо свідків, факту фіксування технічним засобом, яким здійснено фото або відеозапис, - на думку позивача грубо суперечить приписам правових норм та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів на основі яких посадова особа встановлювала наявність адміністративного правопорушення та мою винуватість в його вчиненні.
Зазначає, що інспектором Марцішевським А .І. в порушення ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказує, що поліцейським взагалі не встановлювались відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; прізвища, адреси свідків, які були присутні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З посилкою на Конвенцію про захист прав людини і основоположником свобод 1950 року, рішення Європейського суду з прав людини, ст.ст 7, 77, 245, просить суд скасувати вищевказану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення.
03.09.2019, через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву ( а.с.16-20) від представника відповідача- Липовської Н., який мотивовано тим, під час патрулювання 13.08.2019 року в м. Вінниця по вул. Театральна, 1, інспектором роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП Марцішевським А.І. було зупинено автомобіль BMW 535 днз НОМЕР_3, водій якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, чим порушив п. 2.9 9в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
З посилкою на ст. 1 Закону України «Про дорожній рух», п. 11 ч. 1 ст. 23, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», ст.77 КАС, стст121, 222,258,268 КУпАП вважає, що встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення (а саме керування транспортним засобом, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС ) яке передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП відповідачем, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАВ № 1419832 від 13.08.2019 та відповідач мав всі законні підстави винести постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення. Оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника.
Тому за результатами розгляду адміністративної справи до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 170 гривень.
Вказує, що відповідач є працівником Управління патрульної поліції у Вінницькій області, тобто посадовою особою органів внутрішніх справ та мав всі законні підстави винести постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.
З посилкою на ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 251,252 КУпАП, стст. 72,73, 99 КАС України, вважає, що інспектором як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про витягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
09.10.2019, через канцелярію суду, від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.30-31), з якій позивач зазначає, що докази надані уповноваженою особою УПП у Вінницькій області не містять складу правопорушення, та не можуть бути прийняті до розгляду.
Вказує, що у відзиві на адміністративний позов від уповноваженої особи УПП у Вінницькій області зазначається що, позивач керував транспортним засобом, що є не зареєстрованим в повноваженому органі МВС.
Зазначає, що зафіксовані поліцейським відео-докази свідчать про те, що автомобіль був у нерухомому стані і не можуть свідчити про те, чи було скоєне правопорушення. Також на відео відсутній склад правопорушення, а можна стверджувати лише те, що позивач знаходився на місці водія в той час, коли до нього підійшли поліцейські.
Вказує, що законом визначено що, водій - особа яка керує транспортним засобом і має при собі освідчення водія певної категорії. Докази і інформація надана УПП у Вінницькій області є не допустимими і не належними для підтвердження скоєння правопорушення, так як не містять зафіксованого правопорушення як такого.
Зазначає, що правопорушення він не скоював, просив суд відмовити у задоволенні позову.
04.02.2020 до судового засідання учасники справи не з'явилися, позивач 03.02.2020 надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач до судового засідання не з'явився по невідомим для суду причинам, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, заяв про відкладення до суду не надходило.
Суд, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає адміністративний позов є не обґрунтованим та таким, що підлягає відмові у задоволенні, виходячи з такого.
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, судом установлено, що 13.08.2019 у м. Вінниця по вул. Театральна, 1, працівниками поліції було зупинено автомобіль BMW 535 нз НОМЕР_3, водій якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, чим порушив п. 2.9(в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП та інспектором роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП Марцішевським А.І. винесено постанову про серії ЕАВ №1419832 за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 6 ст.121 КУпАП та застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень (а.с.5).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 3 та 4 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення.
У зв'язку з цим, відповідач мав право на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим,-тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, судом беззаперечно установлено, що відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП настає, зокрема за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку.
Відповідно до п.2.9 ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знаку або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Як встановлено в п. 30.1 ПДР України, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічним транспортним засобом є транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, в даному випадку, автомобіль BMW, днз НОМЕР_3.
Суд зазначає, що КУпАП передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст.77 КАС України).
Судом було оглянуто наданий відповідачем відеозапис фіксації правопорушення , яким повністю спростовуються обґрунтування позовних вимог позивача, які є недоведеними перед судом, в частині того, що позивач не керував автомобілем, коли до нього підійшли працівники поліції, зокрема, хоча на даному відеозаписі не відображено той факт, що позивач керував транспортним засобом - автомобілем BMW 535 д.н.з. НОМЕР_3 , однак на записі чітко відображається те, що позивач ОСОБА_1 зазначає інспектору , що він керував даним автомобілем з увімкненою аварійною світловою сигналізацією, а його безпідставно зупинили; що він проживає у даному районі та щоб останній дав йому можливість доїхати додому.
Тобто, вищезазначеним відеозаписом спростовується посилання позивача на те, що він не керував транспортним засобом та автомобіль не рухався.
Отже, автомобіль, який приводиться в рух за допомогою двигуна, являється механічним транспортним засобом, а відтак автомобіль BMW 535 .н.з. НОМЕР_3 , яким 13.08.2019 керував ОСОБА_1 підлягає обов'язковій державній реєстрації в уповноваженому органі МВС.
Як встановлено в ч. 1, 3, 4 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
В п. 7 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
В п. 8 Порядку визначено перелік документів, які має подати власник для здійснення державної реєстрації транспортних засобів.
За змістом п. 16 Порядку убачається, що на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.
З вищезазначеного відеозапису також убачається, що на автомобілі BMW 535, яким керував позивач 13.08.2019 наявні номерні знаки з іноземною реєстрацією.
Отже в даному випадку факт вчинення позивачем правопорушення підтверджено вищевказаним відеозаписом.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення за ч.6 ст.121 КУпАП відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Таким чином, суд вважає , що відсутні підстави для задоволення позову, тому у його задоволенні необхідно відмовити.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 250 КАС України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 250, 251,244,246 КАС України, Суд-
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 14.02.2020.
Суддя: О.Б. Саєнко